1 червня 1903р. народився Василь Величковський Український релігійний і громадський діяч, єпископ УГКЦ, репресований місіонер, блаженний священномученик католицької церкви.

Народився в сім'ї священика у роді (по батькові) Величковських, який походив зі Східної України, із села Величків. Рід Величковських визначається тим, що був священичим уже більш 300 років.

Василь Величковський відвідував початкову школу в селі Пробіжна, а опісля навчався у

василіанському Інституті святого Йосафата. У 1920 р. вступив до Духовної семінарії у

Львові ; у 1925 році склав перші монаші обіти як редемпторист у селі Голоско біля Львова, і рукоположення.

З 1928 року, ієромонах Василь — учитель і місіонар на Волині . Переобладнав у 1930 році, з дозволу маршала Пілсудського церкву латинського обряду в Ковелі в греко-католицьку.

Покинув у 1935 році, на вимогу польських властей Волинь і повернувся в монастир у Станиславові. У 1936 році, один із головних доповідачів на Об'єднавчому з'їзді УГКЦ у Львові. У 1938 році випустив ювілейний альманах до 25-ліття діяльності редемптористів в Україні.

У 1939 році, уперше викликаний в НКВД за організації масової процесії, але був відпущений. У 1941 році, за дорученням

митрополита Андрея Шептицького і на прохання громади відбув в Кам'янець-Подільський , але за наказом німецького коменданта покинув місто.

З 1942 — ігумен монастиря в Тернополі , де в

1945 його заарештовано та відправлено до

Києва . Смертний вирок замінено 10 роками примусової праці під Воркутою.

Повернувся в 1955 до Львова і зайнявся організацією життя УГКЦ в підпіллі.

У 1959 Папа Іоанн XXIII номінував його єпископом; архієрейські свячення прийняв 4 лютого 1963 р. від звільненого з ув'язнення митрополита Йосипа Сліпого. Став єпископом Луцьким і місцеблюстителем глави УГКЦ в Україні.

23 січня 1969 року, повторно ув'язнений на три роки. Вироком Судової колегії у кримінальних справах Псковського обласного суду від 23.09.1969 року, Василь Величковський був засуджений за ч. 2 ст. 138, ст. 187-1, ст. 42 КК України 1960 року (порушення законів про відокремлення церкви від держави і розповсюдження неправдивих вигадок на радянський державний і суспільний устрій) на 3 роки позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму. 

Ув'язнення відбув у тюрмі в м. Комунарськ на Донбасі. Після закінчення терміну виселений за межі СРСР.

Провів деякий час в Римі; на запрошення колеги з ордену редемптористів митрополита Максима (Германюка) переїхав в Канаду.

Помер 30 червня 1973 у м. Вінніпегу - Канада.

Вікіпедія.