18 (5) травня 1917р. 1-й Всеукраїнський військовий з’їзд. На зібрання, організоване стараннями УВОК та ЦР, прибули близько 900 делегатів.

Мітинг з нагоди 3-го військового з'їзду у Києві. Вікіпедія. (Фото 1-го незнайшов)

1917, 18 (5) травня – розпочався 1-й Всеукраїнський військовий з’їзд. На зібрання, організоване стараннями Українського військового організаційного комітету та Центральної Ради, прибули близько 900 делегатів, які представляли майже 1,5 мільйона українських вояків з різних військових частин російської армії.

Форум мав сприяти координації дій українського військового руху, закласти підвалини створення національного війська для утвердження та захисту української державності.

З вітальною промовою виступив голова Центральної Ради Михайло Грушевський, а до складу президії увійшли Симон Петлюра (від фронту), Микола Міхновський (від тилу), Володимир Винниченко (від Центральної Ради), Семен Письменний (від флоту), а також Юрій Капкан (після обрання командиром 1-го українського полку ім. Б. Хмельницького).

Як зауважує історик Ярослав Тинченко: «До зборів долучилися не лише ідеалісти (як старий український підполковник О. Пилькевич чи військовий лікар І. Луценко), але й авантюристи (як «голова української громади саратовської залоги», а фактично – дезертир з фронту підполковник Ю. Капкан), і просто випадкові цікаві люди (як відставний генерал-майор М. Іванів). Підполковника Ю. Капкана, який серед присутніх штаб-офіцерів виявився найбільш галасливим, було одразу призначено командиром 1-го Українського полку ім. Б. Хмельницького. Сам полк, у кількості 3400 вояків, І Всеукраїнський військовий з’їзд майже одноголосно постановив вважати сформованим».

А коли полк вирушив на фронт, Юрій Капкан несподівано відбув у відпустку.

З’їзд підтвердив рішення Всеукраїнського національного конгресу, підтримав вимогу національно-територіальної автономії України і визнав Центральну Раду «єдиним компетентним органом, призваним рішати всі справи, що стосуються цілої України». Були намічені заходи по українізації армії та військової освіти.

Під час обговорення питання про ставлення до Першої світової війни була відхилена радикальна пропозиція Миколи Міхновського про негайний розрив із Москвою і встановлення збройним шляхом соборної самостійної Української держави. «Петлюра і Винниченко старалися вдержати з’їзд в рамках лояльності щодо Тимчасового Правительства і не допустити його до «націоналістичних» і «мілітаристичних» ухилів», – зауважує Дмитро Дорошенко.

Так, зокрема, свій виступ Володимир Винниченко завершив словами: «Ми не збираємось битись на штики з російською демократією, але не допустимо, щоб і вона йшла з штиками проти нас».

Для практичного здійснення українізації з’їзд утворив виконавчий орган – Український генеральний військовий комітет при Центральній Раді на чолі з Симоном Петлюрою (всього складався з 18-ти осіб). Комітет мав працювати в тісному контакті з російським Генеральним штабом, а також займався організацією повномасштабного ІІ Всеукраїнського військового з’їзду.

З’їзд завершився 21(8) травня 1917-го.

Підготував Сергій Горобець.

© 2020 Офіційний веб-сайт УІНП

www.memory.gov.ua