23 травня русько-половецькі війська переправилися через Дніпро й рушили в половецькі степи. Протягом восьми днів просувалася дружина вглиб степів, сильно розтягнувшись. Дорогою зустрічали монгольські дозори, які при першому зіткненні починали відступати, заманюючи тих в оточення.
31 травня 1223 року русько-половецькі війська вийшли до річки Калки. Передові руські сили вибили монгольські сторожові частини на інший берег. Мстислав Удалий не став чекати основних сил і, переправившись через річку, вдарив по першій лінії ворожого війська (про основні сили ворога він не знав). Він не повідомив про свої плани київського та чернігівського князів. Київський князь не став переходити річку і наказав встановити укріплений табір.
Русько-половецькі сили потіснили ворожий авангард, але потім зіткнулися з головними силами ворога. Першими кинулися бігти половці, їх хвиля збила порядок руських дружин. Чернігівська рать опинилася в ситуації, коли передові дружини вже вступили в бій, а інші частини тільки переправлялися через річку. Деякі загони взагалі не знали і не брали участь в битві, відставши від основних сил.
Полки великого князя київського Мстислава Романовича Старого залишалися осторонь від цієї битви.
Частина монгольського війська оточила київський табір. Мстислав Романович Київський і його війська три дні відбивали натиск ворога. Монголи не могли взяти укріплення, а тому пішли на хитрість: до Мстислава послали отамана бродників Плоскіна, який обіцяв життя в обмін на капітуляцію і відкуп. Князі повірили і здалися, до того ж у них закінчилася вода. Князів передали монголам, а обеззброєних воїнів стратили.
Битва на Калці була однією із найважчих поразок руських військ. За літописними даними загинуло дев'ять з десяти воїнів, що відправилися в похід. Серед них було 12 князів, включаючи Київського та Чернігівського.
© 2020 Офіційний веб-сайт УІНП
www.memory.gov.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар