17 січня 1891 року у селі Хоружівка, що на Сумщині, народився Литвиненко Іван Данилович.
Про розвідувальну діяльність Литвиненка І.Д. відомо не багато. Проте в історії українського визвольного руху полковник Армії УНР і один із представників української розвідки того часу залишив яскравий слід.
Під час Першої світової війни Литвиненко І.Д. був офіцером царської армії, а з 1917 року воював в Армії Української Народної Республіки, де й дослужився до полковника. Учасник Першого Зимового походу Армії УНР по тилах більшовиків і денікінців, який став безпрецедентним в історії воєн за своїм характером і героїчністю: українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби з численними ворогами: за весь рейд по тилах ворога було пройдено 2500 км, проведено більше 50-ти успішних боїв.
Однією із славетних сторінок Зимового походу стали події 16 квітня 1920 року у Вознесенську (нинішня Миколаївська область), де, завдавши поразки частинам 14-ї більшовицької армії, війська Дієвої армії УНР захопили 28 гармат, 32 тисячі гарматних набоїв, 48 кулеметів, 5 тисяч рушниць, 2 мільйони набоїв до них, 4 тисячі возів з одягом, взуттям та іншим майном, 10 мільйонів рублів. Героєм бою за Вознесенськ був командир Збірного Запорозького кінного полку ім. Богдана Хмельницького Іван Литвиненко, який рішучою атакою своєї кавалерії фактично переломив хід бою.
З українськими спецслужбами Литвиненко почав співпрацювати з 1924 року, а трохи пізніше – з контррозвідкою Державного Центру УНР в екзилі. У червні 1927 р.
Литвиненко був призначений керівником розвідувального пункту у Могилянах (поблизу Острога), а з осені 1928 р. – у Рівному, де він займався розвідувальною діяльністю до 1935 року. Радянські органи держбезпеки вважали його одним з десяти найбільш авторитетних та активних діячів спецслужби екзильного уряду УНР. У одному з арівних документів про нього є такий запис: «Керівник розвідки УНР на Північній Волині. Постійно жив у Рівному. Керував розвідкою УНР в Рівному, Острозі, Здолбунові, Рокитному… Активний та досвідчений розвідник, перекинув на радянський бік десятки агентів”.
Причетний до розвідувальної діяльності ДЦ УНР в екзилі український військовий і політичний діяч Тарас Бульба-Боровець, також згадував про нього: «Полковник Іван Данилович Литвиненко був одним з найактивніших членів нашої організації з-посеред старшої генерації. Військовою мовою – він був наче начальник штабу… Це палкий патріот трудової України, відважний вояк, далекозорий політик, найщиріший товариш».
У вересні 1943 року Литвиненко ще з двома колишніми полковниками армії УНР перейшов до Української Повстанської Армії, яка одночасно боролася проти гітлерівської Німеччини і сталінського СРСР. У цей час Литвиненко очолює відділ розвідки Крайового Військового Штабу УПА – Північ.
Після погіршення стану здоровя був змушений перейти до роботи у підпіллі.
У 1945 році виявлений і заарештований радянськими слідчими органами. Розстріляний в Лук`янівській в`язниці 17 лютого 1947 року.
24 серпня 2007 року в Хоружівці відкрито пам’ятну дошку на честь щирого патріота незалежної України Литвиненка І.Д.
Джерело. https://szru.gov.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар