Чи чуєш, як той ліс шумить,
Як стогнуть вздовж Ценівки** гори,
Як жалібно пугач квелить,
Як тужать на Лисоні бори?
Чи бачиш ти безлі́ч гробів,
Що всю Лисоню ними вкрито?
Там тисячі січовиків
У день один в землю зарито!
В руках ранéних держать кріс
Й чатують в дрімоті могильній,
Коли то грім ударить в ліс
І з гуком розступляться шпилі...
Тоді заступить тьма луну,
Струснесь гора, ліси й долина,
Отáман будиться зі сну,
А з ним встає його дружина.
«Позір! До стрілу кріс готов!
Вперед, хто гнити тут не хоче!»
Й заграє всім у жилах кров,
Вогнями запалають очі.
Конем герцює отаман,
Блиснув угору булавою
Й заграли сурми, барабан,
Дружина станула до бою.
«Поглянь на Бережани знов,» –
Отáман промовляє стежі –
«Чи синьо-жовта хоругов
Уже піднесена на вежі?»
«Як нарід розпічне там бій
І громом зрохкотять гармати,
Ми з цих могил підем мерщій,
Щоб рідну землю визволяти!»
«Кругом тишá, та вже пора!»
Вернувшись стежа відвічає
Й закрилась з рохкотом гора
Й козацтво вже не засипляє.
А над гробóм кигикнув сич:
«Спокійним сном Ви спіть, герої,
Надходить час, ось тут Вам клич:
Вставать з могил сирих до зброї!»
Балківці, 14 грудня 1921 року.
* Лисоня – гора на схід від Бережан. Місце завзятих боїв між Москалями і УСС в 1916 році (місяць вересень та жовтень), а потім в 1919 році між УГА і поляками.
** Ценівка – мала річка, що біля Бережан впадає до Золотої Липи.
( Тижневик «Самостійність» , Чернівці, 25 серпня 1935 р., число 34, стор. 2)
Дуже емоційний і проникливий твір. Вражає впевненість в продовженні боротьби за "волю і долю" України.
ВідповістиВидалитиДуже емоційний і проникливий твір. Вражає впевненість в продовженні боротьби за "волю і долю" України.
ВідповістиВидалити