7 вересня 1792р. перша група запорозьких козаків (3847 осіб) під командуванням полковника Чорноморського козацького війська Сави Білого висадилася в Тамані.

Пам'ятник запорожцям, що висадилися на Тамані у 1792 році під командуванням полковника Сави Білого

Чорноморське козацьке військо сформоване з решти запорозьких козаків. Які не втекли за Дунай і були поселені на землях поміж Бугом і Дністром. Оскільки на ці території претендували московські вельможі, козаки стали просити нові землі.

Перший загін переселенців на Кубань (довгий час перебувала під владою Туреччини і наприкінці ХVІІІ ст. називалася «Татарською самостійною державою») налічував 3847 козаків із гарматами на 51-му човні. Ще три колони рухалися суходолом. Всього – близько 18 тисяч осіб. Українці розселялися вздовж річки Кубань, утворюючи звичні для себе курені і використовуючи давні запорозькі назви (Канівський, Уманський, Батуринський, Переяславський, Полтавський тощо). У подальшому уряд називав їх станицями.

Загалом кількість першої хвилі переселенців, яка тривала декілька років, становила понад 25 тисяч чоловік.

Уряд заохочував переселення як з метою колонізації Кубані, так і маючи на меті зменшення чисельності козацького стану та встановлення контролю над ним.

Активна міграція українського населення на Кубань продовжувалася в наступні десятиліття. Наприкінці ХІХ ст. українці на Кубані становили майже 50 - 60 відсотків населення.

Джерело

© 2020 Офіційний веб-сайт УІНП

www.memory.gov.ua