12 грудня 1892р. народився Свідерський Микола Олексійович - Український військовик, видавець, громадський діяч, член Української Центральної Ради.

********

Народився 12 грудня 1892р. (є різні дати народження 10, 12 і 18 грудня). в Почаєві на Волині. У 1917 році закінчив Київську Військову Академію і був одним із перших, хто зголосився до українського війська. 

Займався створенням українських частин і від них був посланцем на 2-му Всеукраїнському Військовому З’їзді. Член Української Центральної Ради (1917—1918).

У серпні 1917 Центральна Рада призначила Свідерського у Трапезунді, Туреччина, на пост комісара із завданням підготовляти українізацію військових з’єднань російської армії (1917—1918).

У січні 1918 року там зазвучало “Слава Україні!”. Зокрема з уст поляків, грузин і вірмен. Коли до міста приїхав Микола Свідерський – представник української влади з Києва із метою українізувати місцеву залогу колишньої царської армії, то першим ділом організував демонстарційний парад-мініфестацію, яку суворо заборонила російською корпусна команда.

“Мені довелося стояти в товаристві почоту М.Свідерського, коли він, під звуки військової оркестри, яка ввесь час грала українські марші, вітав відділи української піхоти Карського полку, потім гармашів з Платани, кубанських пластунів та інших, ще неоформлених українських вояків, що всі переходили перед ним і вітали його окликом “Слава Україні!”…

Українські вояки йшли та йшли… За нашим підрахунком, їх мало бути, приблизно, півтори тисячі”.

“Скінчилися лави з українськими прапорами, а військо все йшло й ішло. Це йшли такі самі сірі лави, бо всі були в російських уніформах і нічим між собою не різнилися, але — під польськими прапорами! Вони так само вітали Свідерського окликом “Слава Україні!”. 

(Биковський Лев. Українці в Трапезунді в ХХ-у столітті // Визвольний шлях. – 1963. – Кн. 11-12 (191). – Листопад-грудень. – С. 1280.

джерело).

Далі йшли шереги під грузинськими прапорами, а там — під вірменськими… Вся ця кількатисячна маса в струнких шерегах дефілювала перед комісарем України, музика безупинно грала, всі кричали “Слава Україні”. М. О. Свідерському рука заніміла від безупинного салютування”.

Повернувшись до Києва, став урядовцем спеціальних доручень у міністерстві закордонних справ.

Разом з Директорією УНР залишив Київ і 1920 опинився в Польші. У 1930-х pp. — посадник Почаєва на Волині, культурний, громадський, кооперативний і церковний діяч. Після ІІ Світової війни перебував у Німеччині, до Австралії приїхав 1949. Помер 29 жовтня 1951 року в м. Сідней, Австралія. Похований на православній секції цвинтаря Руквуд.

Джерело:

СВІДЕРСЬКИЙ Микола Олексійович [Текст] // Енциклопедія Української діяспори : у 4 т. / Наукове т-во ім. Шевченка в Америці, НАН України ; редкол.: В. Маркусь, П. Толочко, В. Євтух [та ін.]. — Київ – Нью-Йорк – Чікаґо – Мельборн, 1995. — Т. 4 : (Австралія – Азія – Африка). — С. 174 : фот.