В одному театрі працювали молодий актор Андрій Середа (закінчив музичну школу по класу фортепіано), який писав достатньо похмурі вірші та ексцентричну музику (інколи пісні на тексти інших авторів, але про глобальне оприлюднення своїх творів серйозно ніколи не думав) та Владислав Макаров (на посаді освітлювача "музика для душі"). Вони двоє, долучивши до своєї справи ще трьох митців, створили команду "Кому Вниз".
1989 р. хлопці випадково потрапили на фестиваль "Червона Рута" у Чернівцях: не встигли подати фонограми на конкурсне прослуховування, однак їх записи (тоді ще здебільшого російськомовні) трапились на очі та вуха Тараса Петриненко, котрий, прослухавши витвори "комувнистів", наполіг на тому, щоб готична капела взяла участь у фестивалі. Саме на фестивалі гурт прогримів на всю Україну своїм, без перебільшення, легендарним "Суботовим" (написаним 1983 р. Андрієм Середою до дня народження батька) та здобув II місце у жанрі рок-музики й міцно заплутався в тенетах шоу-бізнесу. Того ж року світ побачив перший альбом "Падая вверх" (повністю російськомовний). Потім відбулися гастролі по Канаді (разом з рештою лауреатів " Червоної Рути"), Польщі та Україні. 1990 р. вийшов наступний студійний альбом "Komu vnyz". Оскільки не можна було займатися творчістю паралельно з будь-чим іншим і розраховувати на успіх, то хлопці полишили основну роботу і зайнялися своїми прямими обов'язками, тобто музикою, – кинулися у прірву невідомості. 1996 р. з'явився нарешті довгоочікуваний і переломний "In Kastus" (похмура готична стилістика, індустріальніший фольк, Андрій вже культово балансує на межі містики й філософії у кожній пісні, старослов'янська енергетика наших пращурів ллється з кожного слова і кожного гітарного рифа).
Так, потихеньку "Кому Вниз" видибали з фінансового провалля і з новою наснагою поринули у привабливу прірву творення. 13 вересня 1997 р. у "Палаці Культури Київського Політехнічного Інституту" відбувся перший сольний концерт "темного легіону" (так полюбляли називати хлопців деякі ЗМІ), що називався "In Kastus" (попри таку назву концерту з однойменного альбому прозвучало лише декілька пісень). Після цієї епохальної події готи з "Кому Вниз" знову на деякий час відійшли у тінь – то був дещо складний період їх життя, бо перший раз вони "попрацювали" з продюсером: результат не заставив себе довго чекати – всілякі негаразди і незрозумілість загальної ситуації з правами і всім іншим затягнули групу в провалля побутових проблем і рішень, "Чорні козаки" ввійшли в середину "комерційних" 90-тих років...
Середа дедалі частіше почав нагадувати про себе у дещо незвичній ролі — начитуванні рекламних роликів на телебаченні та радіо... А навесні 1999 р. Андрій дебютував як ведучий прямого ефіру на ТРК "ЕРА". Дебют виявився настільки вдалим, що генеральний продюсер телекомпанії Василь Климчук оголосив табу на все, що стосується цього гурту. В той час продюсер та бас-гітарист команди Сергій Степаненко вишукував кошти на новий витвір "комувнистів", а саме, на альбом, що нарешті вийшов відразу на трьох носіях (аудіо, CD, відео). Власне, це мав бути той таки концерт 1997 р. Назва йому "In Kastus In Vivo", себто "In Kastus наживо" (відео версію було створено за сприяння телепрограми "Решето" (ТЕТ) та її легендарного автора Володимира Бакуна, туди вже входить повноцінний готичний хіт "Нава"). 1 грудня 1999 р. гурт відвідав львівський клуб "Лялька", куди їх запросили давні друзі "Мертвий Півень", тоді ж було попередньо домовлено про сольний концерт у тому ж залі.
Починаючи з 1999 р. гурт "Кому Вниз" вперше достатньо широко починають визначатися пресою і суспільством "готами". Музика все частіше отримує визначення – "українська язичницька готика", "урбаністична готика"... Тоді ж створюється Український Готичний Портал www.gothic.com.ua – об'єднання молоді, яке має своєю метою підтримати українську готику і створити коло захисту проти навали комерційної "культури" і "музики". Через деякий час Портал проводить першу українську готичну вечірку-міні-фестиваль "Діти Ночі", на якому "Кому Вниз" виступили хедлайнерами.
19 січня 2000 р. музиканти відіграли повноцінний "сольник" у столичному клубі "О'Брайенс". 31 січня 2000 р. в театрі ім. Івана Франка гурт брав участь у театралізованій виставі, присвяченій пам'яті трьохсот студентів, загиблих під Крутами (незважаючи на те, що 21 січня Андрій Середа, Сергій Степаненко, Євген Разін та Владислав Малютін потрапили в автомобільну катастрофу). Всі, хто завітав на виставу, готи чи просто глядачі, отримали те, для чого можна було їхати з того світу та з Канади – концерт справжніх козаків на українській сцені.
10 лютого 2003 р. одна з легенд українського готичного року – гурт "Кому Вниз" відсвяткував свою п'ятнадцяту річницю.
Гурт "Кому Вниз" приймав участь в таких фестивалях та подіях:
1988 р. : міжнародний фестиваль "Рок на марші миру" та "Голосієве" (Київ);
1989 р.: "Рок за мир", "Фонограф" (Київ), "Серпень" (Нова Каховка, гран-прі), "Рок-богема" (Дніпродзержинськ), "Червона Рута" (Чернівці, ІІ місце серед рок-гуртів), "Діти Чорнобиля" (Славутич), фестиваль "Замкова гора" (Житомир), "Голосієве" (Київ, гран-прі);
1990 р.: "Серпень" (Нова Каховка), екологічний фестиваль "Врятуємо Азовське море" (Бердянськ), "І Міжнародний лицарський турнір" (Київ), "Музичний ярмарок" (Гданськ);
1991 р.: "Топ-гарт", "Червона Рута" (Запоріжжя), "Українська молодь Христові";
1992 р.: "Вернісаж '92. Нова українська хвиля", "Українська молодь Христові";
"Українська молодь Христові" (1993 р., 1995 р.); "Рок проти наркотиків та алкоголю" (1994 р., 1997 р.);
"Червона Рута" (Запоріжжя, 1997 р.);
Перший київський рок-фестиваль (1998 р., хедлайнери);
"Рок-Екзистенція" (1996 – 2001 р.р., 2003 р., 2005 р.);
"Діти Ночі" (Київ, 2000 р., 2005 р., хедлайнери); "Срібна підкова" (Львів, 2000 р.);
"Cаstlе Раrtу" (Польща, 2001 р.);
"Wavе-Gоtіk-Trеffеn" (Німеччина, 2002 р., 2004 р., 2007 р.);
"Рок - альтернатива" (Львів, 2003 р.); "Підкамінь", "Тустань" (Львівська область, 2007 р.);
"Бандерштат" (Волинська область, 2008 р.).
Гурт "Кому Вниз" має свою символіку. Знак гурту, так званий "ПАВУК" (зокрема павук символізує собою Сонце, наприклад у Карпатах, на Поділлі) має три складові: 1 – п'ять чотирисвітних солярних знаків (хрестів), об'єднаних спільною вертикальною лінією (п'ятеро людей, об'єднаних спільним рухом); 2 – сварга (символ Сварога, українського Бога Небесного Вогню), що по діагоналі перетинає перший рисунок, дана сварга символізує собою шлях від духовного до фізичного; 3 – завершують усе це чотири промені (по одному між променями сварги), що об'єднують складові у графічне відтворення восьмипроменевого Сонця (цифру "8" в українській міфології-космології представляє полярна зоря – вісь світогляду, "восьмикутна" колядницька Зірка).
Джерела інформації:
Історична правда, Вікіпедія та https://www.pisni.org.ua/persons/59.html
Немає коментарів:
Дописати коментар