Народилася 28 серпня 1913 року у Львові в Галичині, яка була на той час у складі Австро-Угорщини. У 1932 році закінчила гімназію сестер Василіянок. Протягом 1932–1938 років навчалася у Львівському університеті, з 1939 року магістр мистецтвознавства. Науковий працівник Національного музею у Львові.
У 1948 р. за сфабрикованими документами, як колишня членкиня ОУН, була засуджена до десятирічного ув’язнення і заслана до Сибіру, після восьми років відбування покарання звільнена у 1956 р. в час “хрущовської відлиги”.
Повернувшись до музею очолила відділ давнього українського мистецтва, досліджуючи іконопис, скульптуру, малярство, народне мистецтво. Багато часу проводила в експедиціях по теренах Західної України, обстежуючи церковну старовину, рятуючи пам’ятки від знищення, поповнюючи музейні фонди тисячами експонатів. Попри те дарувала до музею різнорідні цінні мистецькі предмети з власної колекції: графіку, народний одяг, декоративно-ужиткові речі, які набувала з думкою про музей. Любила подорожувати, фотографувати, захоплювалася і знала українську поезію та музику.
Широке визнання здобули фундаментальна монографія Віри Свєнціцької “Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві ХУІІ ст.” (1966 р.), а також видані у співавторстві монографії “Український середньовічний живопис” (1976 р.), “Спадщина віків. Українське малярство ХІУ – ХУІІІ ст. у музейних колекціях Львова” (1990 р.), “Українське народне малярство ХІІІ – ХХ ст.: Світ очима народних митців” (1991 р.). Остання з перелічених монографія удостоєна Національної премії імені Т.Г. Шевченка у 1995 р.
Віра Свєнціцька все своє свідоме подвижницьке життя віддала Національному музеєві у Львові, берегла музейні фондові збірки, нерідко ціною власного здоров’я, була високим моральним авторитетом, слугувала власним життєвим прикладом, допомагала молодим дослідникам віднайти свій науковий шлях.
Джерело.https://galinfo.com.ua/news/den_v_istorii__pomerla_mystetstvoznavytsya_vira_svientsitska_344255.html
Немає коментарів:
Дописати коментар