Зенон Коссак (псевда "Тарнавський", "Конашевич", "Сакко") був онуком заможного дрогобицького господаря- коваля Йосипа батька трьох старшин українського війська УСС, з-поміж яких найбільш відомий Гриць полковник УСС, командир корпусу Української Галицької Армії, розстріляний в 1938 р.

Зенон народився у Дрогобичі 1 квітня 1907 р. Батько забраний 1914 р. до австрійського війська, загинув на війні. Мати мусила важко працювати, щоб вивести в люди чотирьох дітей. Закінчивши в 1926 р. українську гімназію імені Івана Франка в Дрогобичі, зенон поступає на юридичний факультет Львівського університету, але студій не закінчив- увесь час і всього себе віддав підпільній боротьбі з польським окупантом та перебував у тюрмах.

Був одним з із організаторів та лідерів молодіжного націоналістичного руху в Галичині. У гімназії належав до 18-го пластового куреня імені І.Франка, надзвичайно активно працював як у "Пласті", так і в "Соколі", був головою Студентської секції в Дрогобичі. Часто виступав на громадські й ідеологічні теми, їздив з доповідями в села Дрогобиччини. Був співробітником журналів "Студентський шлях", "Студентський вісник", "Літературно-науковий вісник", "Вісник", "Дорога" двотижневика "Гомін Басейну" (відомі статті, що друкувалися "Проблема проводу в Івана Франка", "Професійність студентських секцій", "Українське робітництво" і УСДП, "Плекаймо силу", "Крути"). Був одним із керівників таємних організацій- Організації Вищих Класів Українських Гімназій і Союзу Української Національної Молоді, повітовим провідником УВО й ОУН Дрогобиччини.

У лютому 1929 р. затверджений Є.Коновальцем бойовим і організаційним референтом Крайової Екзекутиви ОУН на ЗУЗ.Співпрацював у "Бюлетені КЕ ОУН на Західно-Українських Землях", організатор першої Крайової Конфеккренції ОУН у Львові. З його підпільних записів відомі актуальні сьогодні "44 правили життя українського націоналіста" й стаття про український націоналізм. Повітовий провідник ОУН Дрогобиччини (1929-1930 рр.).

З 1930 р.-заступник бойового еферента Романа Шухевича. З.Коссак керував нападом ОУН на поштовий віз під Белзцем. 28 жовтня 1930 р. організував дрогобицьку бойову групу Української Військової Організації (П.Крисько, В.Білас, Д.Данилишин, М.Гнатів та псевдо "Оса"), яка згодом особливо відзначилася під час проведення збройних акцій як проти польських окупаційних органів загалом, так і проти окремих їх представників- експропріаційні акції у Бориславі (31.07.1931 р.), Трускавці (08.08.1931 р), Городку (30.11.1932 р.), замах на таємного агента поліції Я.Буксу (24.08.1931 р.) і начальника відділу міністерства внутрішніх справ Польщі Т.Голуфка (29.08.1931 р.). Він особисто керував цими акціями, за що польська поліція арештувала Зенона Коссака на підставі доносів провокатора Романа Барановського. З Дрогобицької тюрми його перевезли в березні 1932 р. до Львова, де піддали жорстоким тортурам на допитах.Зі Львова перевезли до Самбора, але згодом звільнили, оскільки не мали доказів. Після голосного нападу на пошту в Городку 30листопада 1932 р. поліція, спираючись на доноси провокатора Миколи Мотики, знову арештувала З.Коссака як організатора нападу.Львівський "наглий суд", який від 17 до 22 грудня 1932 р. судив за це Зенона Коссака, Дмитра Данилишина, Василя Біласа й Маріяна Журахівського, передав справу Коссака звичайному суду. У серпні 1933 р. суд у Львові засудив Зеновія Коссака на 8 років ув`язнення. Відбував кару в тюрмах у Вронках і Сєрадзі (Польща), а наприкінці 1937 р. вийшов на волю, частково скориставшись з амністії.

У 1938 р. його знову арештували- цього разу в зв`язку з запланованою втечею з тюрми Степана Бандери, але через два місяці випустили.

У грудні 1938 р. З.Коссак нелегально перейшов кордон і дістався в Карпатську Україну, яка вела тоді важку боротьбу за Незалежність. Безстрашний, розумний, відданий українській справі, він за неймовірно короткий час став членом Головної Команди Карпатської Січій керівником ідеологічного вишколу в Хустському Січовому Коші. Невдовзі його призначають помічником начальника штабу ОНОКС М.Колодзінського. З.Коссак бере безпосередню участь у геройській обороні Хусту. Тут його поранили

Загинув Зенон Коссак разом з Михайлом Колодзінським та п`ятнадцятьма січовиками біля с.Солотвино Тячівського району Закарпатської області (березень 1939 р.). Угорські окупанти їх розстріляли та скинули у соляні шахти.

Пам`ять про цього Великого Сина Дрогобицької Землі- Героя, що віддав своє життя за Україну, українці збережуть назавжди.

Джерело: "150 славних українців Дрогобиччини". Упоряд.Богдан Пристай.