Левко Крисько псевдо: «Кріс», «Горинь» із с.Унятичі, Дрогобицького р-н. — бойовик ОУН, четар Карпатської Січі, командир школи УПА «Дружинники».

Зліва доправа — Степан Охримович, Зенон Коссак, Лев Крисько.

                                  Левко Крисько

Левко Крисько народився 5 жовтня 1907 року в с.Унятичі Дрогобицького району в сім`ї Антона, селянина-рільника. Левко був четвертою дитиною в сім`ї, де зростало ще 5 братів та 4 сестри. Дуже старанно навчався в Дрогобицькій гімназії, тут входив до "Пласту". Патріотичні погляди деяких учителів та студентів цього навчального закладу, смерть батька в концтаборі мали вирішальне значення при формуванні його політичних поглядів. Ще юнаком він одним із перших вступає в ОУН (псевдо "Кріс", "Горинь"). 

Його сміливість , любов до рідної землі та освіченість дали змогу Левкові невдовзі стати одним із керівників збройної національної боротьби, провідником бойової п`ятірки ОУН на Дрогобиччині, членом УВО. Щирого подиву гідна його політична й військова боротьба з окупантами України: член штабу Карпатської Січі,поручник батальйону "Роланд", ад`ютант командира вишкільного полку імені Холодного Яру в Рівному, інструктор підстаршинської школи УПА на Поліссі. Його люто ненавиділи як російські, так і німецькі та польські загарбники- в`язень німецької, польської, радянської тюрем.

Левко Крисько студіював у Данцінгу, звідки приїжджав тільки на вакації та виконання спеціальних доручень.

У 1931 році польська поліція його заарештувала, але через 5 місяців слідчої тюрми звільнили, оскільки не змогли довести провину.

У 1938 році він приїхав до Хусту, де був зарахований у штаб Карпатської Січі, яка змагала за незалежність Закарпаття. Після поразки Карпатської Січі, у 1941 році, командування УПА- Північ призначає його ад`ютантом командира вишкільного полку ім.Холодного Яру в Рівному.

У 1942 році ув`язнений гестапо, однак після кількох місяців позбавлення волі- звільнений. Йде в підпілля. Влітку 1943 року- інструктор підстаршинської школи ВО "Заграва", а в серпні- провідник підстаршинської школи "Дружинники" УПА-Північ.

Ім`я Левка Краська згадується серед українського офіцерського складу батальйону "Роланд" при німецькій військово-окружній командів ранзі поручника-командира сотні.

У 1944 році, після приходучервоних на західноукраїнські землі, кадебістам вдалося арештувати Л.Криська- його запроторюють у в`язницю, та невдовзі відправляють на фронт, у штрафний батальйон. Перебуваючи тут, він проявив мужність та сміливість і навіть заслужив медаль "За відвагу". Після перемоги над Німеччиною його не демобілізують, а відправляють на японський фронт. Після закінчення Другої світової війни КДБ пильно стежило за Г.Криськом: він мусів кожних два тижні мельдуватися тут.

Від 1955 до 1985 року працював водієм автобази на Рівненщині. Приїздив у Дрогобич.

6 жовтня 1995 року Левко Крисько помер. Похований на рівненщині, біля своєї дружини, також члена ОУН.

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Костянтин Федьків.