Студіював германістику у Віденському університеті, доктор філософії (1910 р.). Дійсний член Вільної Української Академії мистецтв і наук, дійсний член НТШ. Автор поеми "Утеча Олекси Перхуна" (1910 р.), циклів новел філософського та релігійного змісту, багатьох політичних та літературно-критичних статей про українських (В.Стефаник, І.Франко, М.Коцюбинський, О.Кобилянська, М.Яцків) та західноєвропейських письменників в українській, австрійській та німецькій періодиці. Його прублікації надзвичайно гострі, а деякі актуальні і донині. О.Грицаєві належить німецький переклад "Слово о полку Ігоревім", уривка з "Енеїди" (12 строф першої частини) та понад 30 поезій Т.Шевченка.
Переклади Грицая виконані талановито, вони передають ідейно- художні та структурні особливості оригіналу. Багато з них увійшли як ілюстрації до різних праць та статей німецькою мовою про Т.Шевченка (Монографія А.Єнсена "Тарас Шевченко. Життя українського поета", Відень, 1916 р.; стаття А.Недзвіцької. Сила його пісень. Пам`яті Тараса Шевченка- "Ukrainische Nachrichten", 1916 р., 25 березня; Г.Пудор. Нова українська література, Відень і Лейпціг, 1917 р., № 4, 15 серпня)...
Помер Остап Грицай 7 травня 1954 р. у Мюнхені, Німеччина.
Джерело: "300 Великих дрогобичан". Олег Баган.
Немає коментарів:
Дописати коментар