Для збільшення натисніть на зображення
Слухайте, слухайте крик із безодні,
Нашу молитву горячу…
Ви, що обідали й ситі сьогодні,
Киньте хоч шкіру собачу!
З вірша Олександра Олеся, надрукованого в газетах
“Канадійський ранок” і “Канадийський українець” в 1922 році.
*****
Згадайте нас – бо ми колись жили.
Зроніть сльозу, і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно…
©️ Ніна Виноградська
з поеми «Моїм рідним присвячую»
Немає коментарів:
Дописати коментар