1.03.1984 – у м. Говторн, біля Нью-Йорка, США помер Михайло Ваврик (в світі Мирослав), ЧСВВ, священник УГКЦ (1932), історик Церкви, богослов, літургіст, педагог, перший редактор Української секції «Радіо Ватикану», дійсний член НТШ (1963).

Рідний брат ченця ЧСВВ та церковного діяча Василя Ваврика. Середню освіту отримав у Бучацькому місійному інституті імени св. Йосафата (1919-1922), після закінчення якого вступив на новіціат ЧСВВ до Крехівського монастиря (1922). Богословську освіту здобув у василіанських школах монастирів у Лаврові (1924-1927), Кристинополі (1927-1928), Добромилі (1928-1929) та Папському Григоріанському університеті в Римі (1930-1931). Завершив отримання вищої богословської освіти в Папському східному інституті (1934-1937) та Інституті християнської археології (1937-1939), доктор богослов’я (1939). Віце-ректор Української папської колегії св. Йосафата у Римі (1934-1948), засновник, редактор та ведучий Української секції «Радіо Ватикану» (1939-1942). 

Після війни голова Українського допомогового комітету, який опікувався українськими біженцями. 1948 емігрував до США, ігумен монастиря у Ґлен-Ков біля Нью-Йорка та викладач семінарії, парох у Чикаго (від 1954). У жовтні 1960 відкликаний до Рима, духівник Української папської колегії. Генеральний радник Василіанського Чину (1963-1979), радник Конгрегації для Східних Церков у літургійних питаннях, редактор «Записок ЧСВВ» (1966-1979), автор гасел з історії Церкви та чернецтва для «Енциклопедії українознавства». 1979 повернувся до монастиря у Ґлен-Ков (США), де був професором василіанської семінарії. Автор праць з історії Церкви та ЧСВВ, літургіки та української обрядовости. Похований на українському католицькому цвинтарі Святого Духа у Кампбелл-Голл (Гемптонбурґ, округ Оранж, штат Нью-Йорк). Народився у с. Ласківці на Тернопільщині 1908.

Джерело інформації фейсбук сторінка Zenon Borovets