З початком Північної війни (1700-1721 років) російська влада залучала запорожців до бойових дій проти шведів. Після козацької ради, що відбулася в березні 1709-го кілька тисяч запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком приєдналися до гетьмана Івана Мазепи та шведського короля Карла ХІІ.
За наказом російського царя Петра І була споряджена каральна експедиція під командуванням полковника Яковлєвим. Пізніше до нього приєднався компанійський полковник Гнат Галаган, який добре знав навколишню місцевість.
Московське військо нищило козацькі містечка й села, вирізало козацьку залогу в Переволочні. Захопити Січ сходу не вдалося, відтак її облога тривала понад 10 днів.
25 травня 1709-го козаки на човнах відступили вниз по Дніпру. Галаган, апелюючи до «царського слова» пообіцяв, що тих, хто здасться в полон не стратять. Тому важкопоранених козаків залишили на острові. Однак московіти не дотримали обіцянки. Стратили 156 полонених, зруйнували січову фортецю, спалили всі будівлі. Потім ворожі загони спустилися по Дніпру, знищуючи навіть тих козаків, які займалися промислами і у військових діях участі не брали.
Кошовий Степаненко у листі до гетьмана Івана Скоропадського так описував звірства московських загонів:
«…по Галагановій та московській присязі товариству нашому голови обдирали, шиї на плахах рубали, вішали й інші тиранські смерті завдавали, яких і в поганстві, за стародавніх мучителів, не водилося: мертвих із домовин багатьох, не тільки тих, хто з товариства, але й мертвих ченців відкопували, голови їм відтинали, шкіру здирали й вішали».
Запорожці, яким пощастило врятуватися, заснували Кам’янську Січ. А 1712-го року переселилися на землі Кримського ханства.
Підготував Сергій Горобець
© 2020 Офіційний веб-сайт УІНП www.memory.gov.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар