25 травня 1926 року у Парижі московити вбили Симона Петлюру - Українського державного, військового та політичного діяча, публіциста, літературного і театрального критика. Організатора Українських збройних сил. Члена Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ (28 червня — 31 грудня 1917). Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР) (з листопада 1918). Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920). Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Дядько по матері патріарха Мстислава (Скрипника).

Це тобі за вбивства! Це тобі за погроми! - вигукує Самуїл Шварцбард. О 14:12 25 травня 1926 року він перестрів біля ятки з книгами Головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюру. Випускає в того сім куль з револьвера.

Через 20 хвилин Петлюра помирає в шпиталі на вул. Сен-Жермен. Нападника затримують. На слідстві він говорить, що здійснив замах як акт помсти за єврейські погроми під час революції в Україні 1917-1921 років. Буцімто, Симон Петлюра як керівник УНР не вжив належних заходів, аби зупинити напади.

Припускають, що Шварцбард був агентом Об'єднаного державного політичного управління – карального органу Радянської Росії. Його руками Кремль ліквідував небезпечного для себе лідера українського визвольного руху. Тим паче, що за 11 днів до цього до влади в Польщі в результаті військового перевороту повернувся маршалок Юзеф Пілсудський – давній приятель і союзник Петлюри. У політичних колах заговорили про можливість відновлення польсько-українського військового союзу для боротьби проти Москалів.

Похорони Симона Петлюри в Парижі. Фото: gazeta-nd.com.ua.

Підготував Сергій Горобець

© 2020 Офіційний веб-сайт УІНП

www.memory.gov.ua