4 лютого 1880р. на Сумщині народився Климент Квітка, правник за фахом, етнограф, музикознавець, дослідник Поліського фольклору, який зібрав і зберіг шість тисяч народних пісень.

Понад 200 пісень композитори використали для своїх творів.

Микола Леонтович створив найвідоміші хорові композиції на основі зібраних Климентом Квіткою пісень.

Він є автором понад сотні наукових праць з етнографії та музикознавства. 1929-го Всеукраїнська академія наук запропонувала його кандидатуру на дійсного академіка. Але для нащадків Квітка так і залишився у тіні своєї відомої дружини Лесі Українки.

Його батько рано пішов з життя, мати з усіх сил намагалася утримувати дітей. Але змушена була віддати п’ятирічного сина на виховання до поміщків Карпових у Київ. Тут він отримав грунтовну музичну освіту в Київському музичному училищі та фах юриста у Київському університеті святого Володимира.

На пропозицію Центральної Ради протягом 1917 – 1918 працював товаришем генерального секретаря судових справ та заступником міністра юстиції УНР.

Климент Квітка (стоїть) з родиною старшої сестри. Кін. 1890-х. Фото: uk.wikipedia.org

Після приходу більшовиків полишив юриспруденцію і займався етнографічними дослідженнями у ВУАН та викладацькою роботою у Київському вищому музично-драматичному інституті. Його двічі заарештовували радянські спецслужби. З 1934-го відбував покарання у сумнозвістному концтаборі «Карлаг» у Казахстані. 1936-го Климента Квітку достроково звільнили, після того він до кінця життя викладав у Московській консерваторії.

Помер 19 вересня 1953 р.

Джерело.