Юрій Тарасович Вербицький — Герой України - посмертно, сейсмолог, кандидат наук. Син Українського геофізика Тараса Вербицького, брат сейсмолога Сергія Вербицького. Нагадаю! для безпам'ятних... Юрій потрапив під обстріл гумовими кулями, його було поранено в око. Юрію промили очі у Будинку профспілок. Пізніше представник Ради майдану Ігор Луценко відвіз пораненого в Олександрійську лікарню у Києві, але 21 січня 2014 року з офтальмонологічного відділення їх обох викрали невідомі особи. Наступного дня тіло Юрія Вербицького було знайдене у лісі під Гнідином Бориспільського району Київської області зі слідами тортур. З перебитими ногами, численними забоями, без верхнього одягу він був викинутий у лісі при 15-градусному морозі.

Юрій Вербицький народився 25 серпня 1963 року у Львові в родині геофізика Тараса Вербицького та Тетяни Борачок. Мав старшого брата Сергія, 1958 року народження.

Юрій закінчив у Львові школу, навчався на геодезичному факультеті Львівського політехнічного інституту (тепер Національний університет «Львівська політехніка»). за спеціальністю «Прикладна геодезія». Потім пішов працювати у проектний інститут «Львівагропроект» (1985-1992) інженером-геодезистом. Далі (1992-1995) – інженер, а пізніше – провідний інженер Карпатської дослідно-методичної геофізичної партії Інституту геофізики НАН України. З 1996 по 2002 рік – провідний інженер Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України.

З 2002 року і до останніх днів життя він – провідний інженер відділу сейсмічності Карпатського регіону ІГФ НАН України, де його робота була пов’язана з формуванням комплексного регіонального банку геофізичних даних в Карпатському регіональному центрі сейсмологічної інформації Інституту геофізики ім.С.І.Субботіна НАН України. Дані цього банку використовуються для вивчення внутрішньої будови Землі, геодинаміки Карпатського регіону, визначення рівня сейсмічної небезпеки методами загального, детального та мікросейсмічного районування території регіону, зокрема великих населених пунктів і важливих об’єктів промисловості й інфраструктури. Важливим результатом досліджень Юрія Вербицького стало забезпечення функціонування в Карпатському регіоні України автоматизованої системи інструментальних і програмних засобів одержання, збору, формування геофізичних і сейсмологічних баз даних, обробки, зберігання та доступу до даних і результатів їх обробки.

Вербицький також брав участь у розробці наукових програм Інституту геофізики, у науково-дослідних і госпдоговірних роботах сейсмологічного напрямку, зокрема у організації сейсмічних спостережень на Південно-Українській, Запорізькій, Хмельницькій, Рівненській, Чорнобильській АЕС, Київській ГЕС та Дністровських ГЕС і ГАЕС.

Науковий доробок дав можливість йому 3 грудня 2013 року на вченій раді Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України у Києві успішно захистити дисертацію «Методичні та прикладні аспекти комплексного банку геофізичної інформації Карпатського регіону» на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю – геофізика…

Ще навчаючись у школі, Юрко разом зі своїм старшим братом Сергієм вперше піднявся у гори. Будучи вже студентом, їздив на Кавказ і Крим, захоплюючись цими горами, які вже стали невід’ємною частиною його життя. Увесь свій вільний час проводив у горах із друзями. З 2006 року був членом клубу «Екстрем».

У 2007 році Юрій зірвався з гори Дихтау в Кабардино-Балкарії. Тоді розтрощив собі ногу, але вижив. Його спускали з гори протягом двох діб, потім ще три доби транспортували до Львова. Після цього він почав кульгати, однак альпінізму не полишив –влітку 2014 року він планував здійснити нове сходження.

Вперше Юрій вирушив на майдан у грудні 2013 року. Після захисту дисертації взяв відпустку за власний рахунок і знову подався у Київ. У ніч з 20 на 21 січня Юрій розносив чай на Грушевського. Він опинився поза зоною конфлікту, проте потрапив під обстріл гумовими кулями, його було поранено в око. Юрію промили очі у Будинку профспілок. Пізніше представник Ради майдану Ігор Луценко відвіз пораненого в Олександрійську лікарню у Києві, але 21 січня 2014 року з офтальмонологічного відділення їх обох викрали невідомі особи. Наступного дня тіло Юрія Вербицького було знайдене у лісі під Гнідином Бориспільського району Київської області зі слідами тортур. З перебитими ногами, численними забоями, без верхнього одягу він був викинутий у лісі при 15-градусному морозі. 

У цей же час на Вченій раді Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна НАН України він за конкурсом пройшов на посаду молодшого наукового співробітника відділу сейсмічності Карпатського регіону, але дізнатися про це уже не встиг…...

Поховали Вербицького на Алеї Героїв Личаківського цвинтаря.

Львівський гірський клуб «Екстрем», членом якого був Юрій Вербицький, у рамках ініціативи «Герої України на вершинах світу» планує назвати іменем Юрія Вербицького безіменну вершину на теренах Східного Кавказу. Ініціативу львів’ян вже підтримали їхні грузинські колеги.

Джерело інформації.http://www.kray.org.ua/13803/postati/verbitskiy-yuriy-alpinist-iz-nebesnoyi-sotni/