Дмитро Хоркавців народився 24 грудня 1929р. в с. Грушів. Навчався в місцевій школі, Дрогобицькій гімназії та Дорожівській середній школі. Услід за братом Федором став членом ОУН псевдо "Морозенко".

У 1947 р. увійшов до складу боївки СБ Дублянського районного проводу ОУН на чолі з Михайлом Харівим. Брав участь у розвідувально-диверсійних акціях націоналістичного підпілля. Здійснив два атентати. Результатом першого була ліквідація у потязі біля станції Рихтичі оперуповноваженого МДБ Юдіна (1947 р.), під час другого атентату Дмитро знищив начальника райбудконтори Дем`яна Греха (1947 р.).

1 вересня 1947 р. Д.Хоркавціва арештовують, а 18 листопада 1947 р. засуджують разом із братом Федором на 25 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відбував покарання у таборах Воркути, де став членом підпільної організаціїув`язнених українських повстанців ОУН Північ"- очолив її службу безпеки. Звільнений 28 березня 1955 р. та перебував на спецпоселенні. Повернувшись на Україну, у рідне село довго не затримався. Голова сільради сказав: "Щоб тебе через два тижні тут не було!" Довелося повертатися на Урал, бо там працювало багато українців. Саме тут зустрів свою майбутню дружину, з якою щасливо прожилидовгі роки- вона була вивезена разом із родиною українців-патріотів. Згодом, Д.Хоркавців повертається на Батьківщину, де впродовж багатьох років перебував під наглядом КДБ.

На початку 1990 р. став одним із активних діячів національного відродження на Дрогобиччині. автор спогадів про Володимира Чав`яка- "Чорноту", о.В.Величковського, художньо-публіцистичного нарису "За Україну! За Державу!"

Винятково чесний, незламний українець-патріот. Він так і не звернувся до влади з проханням реабілітувати його- справедливо вважав, що вона має зробити це сама, адже він боровся за волю України.

Помер Дмитро Хоркавців 20 квітня 2013 р. в Дрогобичі, де й похований. Реабілітований тільки після смерті.

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Микола Галів, Василь Ільницький, Богдан Пристай.

https://drohobychyna.com.ua/