Народилася 9 лютого 1923 року у місті Косові, у сім’ї Анни та Івана Дреботюків. Виховувалася на релігійних і патріотичних засадах. Освіту здобула у рідному місті — спочатку в початковій, а згодом — у промисловій школі. З квітня 1941 р. Марія — учасниця юнацтва ОУН, а з 1943 р. — член ОУН. Пройшла курси медичних сестер, брала участь в організації перших у Карпатах відділів військової самооборони. Коли в 1944 р. на Косівщині організовували відділи УПА, Марійка стала розвідницею.
Арештована 27 квітня 1945 р. Пройшла дуже важке слідство, під час якого, незважаючи на побої і знущання, нікого не видала. 30 серпня 1945 р. засуджена військовим трибуналом НКВС Станіславської області на 10 років позбавлення волі. Табори і тюрми Комі АРСР — справжнє пекло на землі — не змогли зламати її волі.
Звільнили її з ув’язнення у 1956 р. У далекій засніженій Воркуті Марійка знайшла свою долю — Андрія Тершака. Напевно, сам Господь оберігав це подружжя, аби воно змогло ще багато зробити для національного відродження України. У 60-ті роки сім’я Тершаків переїхала в Україну. Долаючи перешкоди, вони замешкали у м. Косові, де виховали і дали вищу освіту двом синам. Всевишній благословив їх дочекатися найзначимішої для новітньої української історії події — проголошення Української незалежної держави 24 серпня 1991р.
Марійка Тершак брала активну участь у реабілітації Української греко-католицької церкви. Вона була членом Руху, відновленої «Просвіти», Товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса, Союзу українок.
Усі, хто зустрічався з нею, збережуть у своїх серцях найкращий спомин про цю шляхетну, працьовиту, скромну жінку, яка завжди була готова допомогти. 30 травня 2003 року вона відійшла у вічність. Марійку Тершак поховали поряд з чоловіком на Монастирському цвинтарі у м. Косові.
Нехай рідна земля, щедро полита кров’ю мільйонів найкращих синів і дочок нашої Вітчизни, буде легкою для Андрія і Марійки Тершаків. Віримо, пам’ять про подружжя українських героїв збережеться у пам’яті нащадків навічно.
Крайова ланка довголітніх членів ОУН – ветеранів визвольних змагань, Братство вояків УПА Карпатського краю.
«Гуцульський край», №52, 25.12.2020 року
https://kosivart.if.ua/2021/01/01/10414/
Немає коментарів:
Дописати коментар