Цей день в історії УПА - 4 жовтня.

УПА (Ukrainian Insurgent Army) reenacting.

Родина українців Калишів - Калиш Степан, 51 р. (вбитий поляком Левандовським родом з с. Верби), його дружина Калиш Марія Никипорівна, 51 р., Калиш Василь Степанович, 12 р., невістка Калиш Капітуля, 31 рік, донька Калиш Надія Михайлівна, 5 років.

Вбиті і спалені поляками 26.02.1944 р. в с.Капітулка Володими-Волинського р-ну

Фото із книги Я.Царук. Трагедія волинських сіл 1943-1944 рр. Українські і польські жертви збройного протистояння. Володимир-Волин

ський район . Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2003.- с.57

**********

1944 рік

У селі Велике Вербче на Рівненщині повстанці знищили трьох працівників райкому КП(б)У, що проводили хлібопоставки.

Відділ УПА-Захід у бою з загоном НКВД, що проводив конфіскацію коштів у населення (так звана «третя військова позика») у селі Гримне на Львівщині, знищив міліціонера кінного взводу, трьох бійців винищувального батальйону і поранив оперуповноваженого.

1945 рік

Чота сотні «Опришки» УПА-Захід у засідці на вузькоколійній залізниці в районі села Тисів на Станіславщині поранила трьох охоронців. Підірвано колію, знищено локомотив.

У засідці біля села Манів на Станіславщині повстанці спалили легковий автомобіль і знищили лейтенанта НКВД та трьох автоматників, що везли гроші для своєї частини.

У селі Березина на Дрогобиччині підпільники знищили приміщення МТС з усім обладнанням.

1946 рік

Троє повстанців загинули у бою з москалями у селі Ялинкувате на Дрогобиччині.

1947 рік

Рейдова група УПА в селі Катеринівка на Кіровоградщині знищила документи сільради і телефонний зв’язок, розповсюдила антирадянські листівки.

1948 рік

Під час боїв з москалями у селах Лужок і Новий Кропивник на Дрогобиччині загинули троє повстанців.

У райцентрі Перегінське на Станіславщині повстанці знищили начальника винищувального батальйону.

1949 рік

У бою з москалями у селі Розділ на Дрогобиччині загинули кущовий провідник ОУН Олексій Любинський – «Борис» і зв’язкова Євгенія Лавро – «Вітка».

Джерело.

СЕРГІЙ ГОРОБЕЦЬ,

Український інститут національної пам’яті.