«Їхній будинок стояв під замком і було це напередодні Різдва. Вся сім’я зібралася за святковим столом і почали вечеряти. Світла не було, і в той час ніхто двері не запирав. Надворі розігралася велика завірюха. І от різко двері відчинилися і забіг до їхньої хати баранчик. І почав бігати по будинку, круги намотувати. «Ми сиділи, наче зачаровані, — розповідала бабуся, — Не могли поворухнутися». Баранчик побігав-побігав і вибіг із будинку. А вранці вся сім’я пішла до церкви і стали розповідати цю історію старим людям. І один із дідусів сказав, що якби до цього баранчика ми доторкнулись рукою, то він би розсипався кучою золота»
Джерело інформації:
https://cukr.city/people/2024/davnia-kazka/
