6 липня 1904р. народився Степан Ленкавський, один із ідеологів ОУН.

Степан Ленкавський (1904-1977). Фото: volya.if.ua.

 Народився в селі Угорники неподалік Івано-Франківська.

Закінчив філософський факультет Львівського університету, з середини 1920-х – активний учасник націоналістичного руху. Член проводу Союзу української націоналістичної молоді, один із засновників ОУН, входив до складу першого Проводу.

Його запам’ятали як людину, яка випромінювала надзвичайну глибину інтелекту. 1929-го він підготував «Декалог ОУН» 

(«Десять заповідей українського націоналіста»), де виклав основні морально-етичні засади борця національно-визвольних змагань, яких в першу чергу дотримувався сам. Серед них:

1. Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї.

2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації.

3. Пам’ятай про великі дні наших визвольних змагань.

4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба…

Пройшов через арешти поляків (1930 рік) і гестапо (як один із ініціаторів проголошення Української держави у Львові в 1941-му), перебував у концтаборі Аушвіц.

Очолював Провід ОУН після смерті Степана Бандери. При цьому ніколи не прагнув влади і запам’ятався побратимам своєю скромністю. Присвятив себе служінню Україні. Можливо, тому й не мав сім’ї – аби не наражати рідних на небезпеку. Також був затятим футбольним вболівальником.

Помер 30 жовтня 1977-го в Мюнхені після важкої хвороби.