Фото: historianamapie.org.ua.
Народився 4 листопада 1911-го в місті Збаражі на Тернопільщині. Закінчив українську Станіславську гімназію (1932) і торгові курси у Львові (1933). Навчався на юридичному факультеті Львівського університету. Політв’язень польських тюрем (1937, невдовзі звільнений через відсутність доказів антиурядової діяльності) та більшовицьких в’язниць (1940-1941). Радянським режимом засуджений до страти, яку після подання апеляції замінили на 10 років ув’язнення. В липні 1941-го втік із тюрми в Бердичеві.Очолив Крайовий провід ОУН(б) на північно-західних українських землях (Волинь і Полісся). Один із організаторів і перших командирів УПА (травень-листопад 1943-го). У січні 1944-го очолив УПА-Північ. Член Головного військового штабу УПА.
«Сам він був вище середнього зросту, русявий, із подовгастим обличчям… Увесь час був він серйозним, навіть дуже. Усміхненим я його майже не бачив, а щоб сміявся, то такого при мені ніколи не було. Залишився він у моїй пам’яті як дуже серйозний і суворий керівник, вимогливий, але дуже точний і справедливий…», – писав у спогадах Василь Левкович–«Вороний».
Польські дослідники приписують Дмитру Клячківському таємний наказ про винищення поляків на Волині, який насправді є фальшивкою радянських спецслужб. Також радянська пропаганда поширювала міф про нібито системну співпрацю Дмитра Клячківського з вермахтом у боротьбі проти Червоної армії.
Чекісти давно полювали на Дмитра Клячківського. Його особу вони ідентифікували ще влітку 1944-го, мали його фото та встановили коло близьких родичів. Однак, довго не могли вийти на слід «Клима Савура». Його місце перебування з’ясували лише захопивши Юрія Стельмащука–«Рудого».
Командир УПА-Північ загинув 12 лютого 1945-го разом із двома охоронцями у перестрілці з підрозділами НКВС біля Оржівських хуторів на Рівненщині.
Посмертно нагороджений Золотим хрестом заслуги.
Джерело. © 2021 Офіційний веб-сайт УІНП
www.memory.gov.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар