Гинули зі словами: "Слава Україні!" спогади мешканців с. Уличне.

На фото: дочка Миколи Шлабана пані Розалія

*****

Світанок 7 березня 1947 року мешканцям Уличного запам’ятався надовго. Ледь стало світати, як у село прибуло чимало емгебешників. Кількома рядами вони оточили ґаздівство Миколи Шлабана, у якому, як згодом з’ясувалося, зимувало троє повстанців: Степан Кушнір – «Рак», господарчий референт Стрийського районного проводу, Микола Герасим’як і Микола Колодій, вихідці з Доброгостова.

Ще восени 1946 року М.Шлабан, який мав зв’язок із упівцями, облаштував для своїх друзів криївку у стодолі, що була на подвір’ї. Там повстанці зимували до лютого. 

З початком відлиги піднявся рівень грунтових вод, які затопили схрон. Микола Герасим’як захворів, опух і покрився гнійниками. Недуга підкралася і до його товаришів. А тому Микола Шлабан забрав повстанців до хати, привів до них сільського лікаря, який допоміг їм одужати. На жаль, у селі знайшовся зрадник, який за юдині срібняки доніс у МГБ про перебування бандерівців у хаті Шлабана.

Карателі, оточивши подвір’я, стали стріляти по стодолі, яка тут же зайнялася і згоріла дощенту. Криївка, у яку перед цим перебралися повстанці, опинилася в кільці емгебешників. Відомі на той час кати Бабкін і Гоголь, офіцери МГБ, запропонували бандерівцям здатися. У відповідь почули спів. Лунали пісні «Червона калина», «Ще не вмерла Україна». Зі словами на устах: «Слава Україні!», бачачи безвихідь, усі четверо застрелилися. А вся сім’я Шлабанів була вивезена на Сибір.

Загиблих повстанців карателі привезли до Дрогобича. Під покровом ночі їх закопали в куті цвинтаря на вул.Трускавецькій. Місце поховання бандерівців запримітив Прохна Габчак, родак із Уличного, який згодом показав його дочці Миколи Шлабана Розалії.

Влітку 2011 року пані Розалія і Дарія Габчак, депутат Дрогобицької райради, вчитель с.Уличного, зустрілися із секретарем Дрогобицької міської ради Тарасом Метиком. Розповівши йому історію загибелі повстанців, попросили впорядкувати захоронення героїв на кладовищі.

30 жовтня 2011 року, у передобідню пору на цвинтар на вул.Трускавецькій зійшлися родичі загиблого Миколи Шлабана: діти, внуки, правнуки, громада з Уличного, ветерани національно-визвольних змагань зі Стебника, Доброгостова, керівники Дрогобицької міської влади, політичної партії Конгресу Українських Націоналістів. Парох с.Уличне відправив панахиду, освятив упорядковану могилу. Згодом мав слово секретар Дрогобицької міськради Тарас Метик, який висловив подяку від міської влади директору КП «Комбінат міського господарства» Галині Яців і її колективу за впорядкування могили героїв УПА. Щирі слова подяки на адресу Дрогобицької міської влади та керівника КП «Комбінат міського господарства» висловили у своїх виступах Дарія Габчак, дочка Миколи Шлабана пані Розалія, якій зозуля уже накувала 91 рік, голова проводу Дрогобицької районної організації КУН Володимир Стецівка. А ще вони, розповівши про події 7 березня 1947 року, наголосили, що необхідно свято пам’ятати про тих, хто жертовно склав своє життя во ім’я Незалежності України, волі її народу.

Діана Грицай, вихованка Дрогобицького палацу дитячої і юнацької творчості, прочитала вірш «Про повстанців».

Джерело.

Тарас РУСИН, "Вільне Слово" 2011-2012рр.

http://bystryi.at.ua/publ/statti_na_miscevu_tematiku/ginuli_zi_slovami_quot_slava_ukrajini_quot/1-1-0-61