У 1943–1945 він виконував обов’язки військового (організаційно-мобілізаційного) референта окружного проводу ОУН Равської округи, займався формуванням відділів УПА, їх забезпеченням кадрами, зброєю, військовим спорядженням.
Станом на початок червня 1944 в окрузі, зокрема і завдяки старанням М.Грицини, діяло вісім сотень УПА чисельністю близько тисячі вояків. У серпні того ж року таких сотень вже було одинадцять, вони нараховували майже дві тисячі вояків.
Був поранений 29 серпня 1944 в багатогодинному бою в лісах під Каровом (Сокальський р-н Львівської обл.), який звів курінь “Галайда” з військами НКВД.
У квітні 1945 призначений старшиною (офіцером) для доручень військового штабу Воєнної округи “Буг”, а у вересні – командиром Золочівського тактичного відтинка УПА “Пліснисько”.
Загинув 19 грудня 1945 на присілку Бесіди села Любеля (тепер Жовківський р-н Львівської обл.) у великій облаві погранвійськ НКВД. Повстанці відбивалися близько двох годин. “Чайчукові” вдалося прорватися з оточення в недалекий лісок, але він повернувся і відкрив вогонь по ворогові, щоб полегшити відступ друзям. Впав від ворожої кулі в 100-200 метрах від хати. В перестрілці загинули також крайовий провідник ОУН Дмитро Слюзар-“Золотар”, надрайонний провідник Петро Вітюк-“Володимирко” і господар Дмитро Сулик, в хаті якого перебували повстанці.
Тіла полеглих забрали до тодішнього райцентру Великі Мости (тепер Сокальський р-н Львівської обл.) На місці бою зараз встановлено хрест.
Посмертно наказом ГВШ ч. 1/46 від 15.02.1946 “Чайчук” підвищений до ступеня сотника УПА (в сучасній українській армії це звання, аналогічне капітанові). Також наказом Крайового військового штабу УПА-Захід ч.16 від 1 січня 1946 він відзначений Бронзовим Хрестом бойової заслуги.
Джерело
https://teletype.in/@milcultprostir/S1dFCWVnH
Немає коментарів:
Дописати коментар