У 1914 р. вступає добровольцем у Легіон Українських Січових Стрільців (чотар). Одружується з Марією Кравців, дочкою священника о.Миколая Кравціва, Лопатинського декана. Від 1918 р. до 1920 р.- поручник Української Галицької Армії.
У 1920 р. стає помічником командира батальйону ЧУГА та виїжджає у Відень. Тут закінчує університетські студії й вступає у комуністичну партію Австрії.
У 1925 р. повертається в Україну, а в 1926 р.- у Галичину. Вступає в КПЗУ. Працює редактором газети "Світло", секретарем окружкому Коломийського повіту КПЗУ. Від 1929 р.- на Волині, де редагує газету "Нове життя". Декілька разів його арештовує польська поліція.
У 1930 р. повертається на Україну.
5 квітня 1931 р. заарештований органами ОГПУ- звинувачений у справі підпільної організації УВО.
У 1932 р. засуджений на 6 років концтаборів. У 1933 р. переводять на поселення.
З 1933 р. перебуває у Воронежі (Росія), а з 1936 р.- у Тобольську, Омської області.
У 1937 р. його заарештовують удруге й 10 грудня цього року трійка при НКВД Омської області засуджує до розстрілу.
Розстріляли Василя Коссака та його дружину Марію 30 грудня 1937 р.
Джерело: "150 славних українців Дрогобиччини". Роман Тарнавський.
Немає коментарів:
Дописати коментар