Цей день 16 липня в історії УПА Тернопільщини.

с. Шибалин Бережанського району 

Панорама села, квітень 2008 року

1945 р. – під час тотальної облави в урочищі Могилки с.Лісники Бережанського району загинув повстанець М. Паливода.

1946 р. – в Божикові працівники райвідділу МВС вбили заступника Бережанського окружного провідника ОУН Ю. Гураля, який вчинив збройний опір.

1947 р. – вояки УПА у селі Таурів, нині Козівського району ліквідували начальника і бійця «стрибків».

1948 р. – поблизу с. Шибалин Бережанського району загинув районовий референт СБ ОУН Василь Івашків (народився 1920 р., с. Бишки, нині Козівського району).

Джерело. https://teren.in.ua

16 липня 1919р. біля с. Кудринці Борщівського р-ну відбувся бій УГА з поляками.

Вид на село Кудринці

с. Соснів. Спільна могила УСС на місцевому цвинтарі.

Її споруджено коштами української діаспори ще в 1930-х роках. Фото Святослава Липовецького

Яремкевич Северин (1895, м. Львів — 12.10.1915, с. Семиківці Теребовлянського р-ну Тернопільської обл.) Член таємного гуртка

Івана Чмоли (Львів).

Хорунжий Українських Січових Стрільців (від 08.1914), командант чоти. Воював у складі сотні В. Дідушка, яку згодом перебрав А. Мельник.

Учасник боїв на г. Маківці впродовж 14 днів (від 13.03.1915).

Загинув у боях з москалями.

https://www.istpravda.com.ua/ukr/articles/2016/09/29/149218/view_print/

16 липня 1900р. народився Іван Панас військовик, сотник УГА, громадський діяч, член ОУН.

Народився 1900 р., с. Лежанівка, нині Гусятинського району помер 16.08.1981 р., м. Вінніпеґ, Канада.

Джерело https://teren.in.ua

16 липня 1651р. у бою з поляками під Ріками загинув Мартин Небаба, Чернігівський полковник, сподвижник Богдана Хмельницького.

Життєпис

З молодих літ перебував на Запоріжжі , деякий час був отаманом. У травні 1648р. очолив повстання проти польської влади у Чернігівському воєводстві Речі Посполитої. 

Став організатором і першим полковником

Борзнянського полку, а з початку 1649 року — полковник чернігівський.

Влітку 1649 року за дорученням Богдана Хмельницького командував українськими військами у Білорусі. Учасник Пилявської битви 1648 та походу козацьких військ у

Галичину. В жовтні 1648 Мартин Небаба очолював авангард української армії під час походу на Замостя. На початку 1649 року —

наказний гетьман лівобережних полків. На чолі свого полку брав участь у Зборівській облозі 1649 та Зборівській битві 1649 . Виступав проти укладення Зборівського мирного договору 1649р. 

Влітку 1651 року полк під командуванням Небаби взяв в облогу Гомель, але внаслідок наступу значних польсько-литовських сил був змушений відступити. Керував обороною Чернігово-Сіверщини від наступу військ

князя Януша Радзивілла. Загинув у бою з поляками під Ріпками поблизу Лоєва (тепер Білорусь). За переказами, Януш Радзивілл, вражений мужністю Небаби, наказав над місцем його поховання насипати високу могилу.

Також є інформація що загинув 6 липня.

Ювілейна знимка членів читальні "Просвіти" в Комарні заснованої в 1882р. з нагоди її 20-ліття в 1902р.

Знимка на майдані біля парохіяльної Церкви ви.св. Михаїла на долішньому передмісті.

Джерело – «Комарно і Рудки та околиця». Збірник історично-мемуарних, географічних і побутових матеріалів. Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто, 1987

Цей день в історії УПА - 15 липня.

УПА (Ukrainian Insurgent Army) reenacting.

Концтабір в Явожно, 1947 р. Аерофотозйомка

1943 рік

Вночі загін УПА атакував німецький відділ у селі Іваничі на Волині. Німці мали кілька вбитих і поранених (точні цифри невідомі), поранений один воїн УПА.

1944 рік

Курені УПА-Захід завдали ряд відчутних ударів по москальських партизанах біля сел Завадка, Риків і Росохач на Дрогобиччині.

1945 рік

Біля села Лисків на Дрогобиччині повстанці обстріляли групу радянських активістів. Поранені лейтенант і рядовий полку внутрішніх військ, інспектор районного фінвідділу і начальник контори зв’язку.

У сутичках із москалями у селах Звенигород і Мала Вільшанка на Львівщині загинули двоє повстанців, у тому числі станичний ОУН Костянтин Рибак.

1946 рік

Сотня «Сірі» УПА-Захід у боях із загонами МВД у Галицькому районі Львівщині знищили старшого лейтенанта і 8 військових, ще 9 поранено.

Біля села Кругів на Львівщині сотня «Сіроманці» УПА-Захід прийняла бій із загонами МВД, що проводили облаву. Знищені 5 військових. При відступі загинув воїн УПА.

1947 рік

Пошукова група МВД захопила криївку біля села Ожидів на Львівщині. Загинули всі повстанці, що перебували всередині.

У сутичці з винищувальним батальйоном у селі Пісочне на Львівщині повстанці знищили двох бійців, які кількома днями раніше кидали гранати на подвір’я місцевих жителів. У перестрілці загинули двоє підпільників.

У селі Погорілець на Станіславщині відділ УПА знищив військового МВД, ще чотирьох поранено.

1948 рік

Під час бою з москалями у селі Запитів на Львівщині знищені троє військових. Загинули в бою двоє повстанців.

У бою з москалями на полі біля села Лопушани на Тернопільщині повстанці знищили лейтенанта і поранили рядового. Внаслідок щільного вогню загинули четверо повстанців.

1951 рік

Опергрупа МГБ оточила трьох повстанців біля села Ліщанці на Тернопільщині. У перестрілці загинули районний провідник ОУН (і колишній командир сотні УПА) Михайло Бедрій – «Шрам» і ще один повстанець, третій зміг прорватися.

1952 рік

У Сокальському районі Львівщині підпільники знищили дільничного москаля.

Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті

15 липня 1907р. народився Степан (Стефан) Попель, український та американський шахіст.

Один із найсильніших українських гравців у міжвоєнний період: чемпіон Львова 1929 р., чемпіон Галичини у 1928, 1942 рр. Після ІІ Світової війни, емігрувавши, відзначався і за кордоном: чемпіон Парижа у 1951, 1953, 1954 рр., багаторазовий чемпіон штатів Мічиган і Північна Дакота. Один із провідних шахістів української діаспори у США.

Саме його ім'я й документи після виїзду Попеля до США взяв Степан Бандера, аби переховуватися в Німеччині

15 липня 1919р. у Переяславі отаман Зелений скасував Переяславську угоду 1654 р. про "воз'єднання" з Московією.

Переяслав, Базарна площа. Фото початку ХХ століття.

11 липня 1919 - у Переяславі отаман Зелений (Данило Терпило) урочисто, в присутності місцевого люду та свого війська, скасував Переяславську угоду 1654 р. про "воз'єднання" з Московією.

У цей час сили Зеленого - І Повстанський кіш, що співпрацював із Директорією, - налічували близько 30 тисячами козаків і старшин.

15 липня в історії УПА Тернопільщини.

Фото с. Перепельники

1946 р. – внаслідок зіткнення УПА з москалямт у селі Перепельники, нині Зборівського району загинув від важкого поранення в бою райреферент пропаганди ОУН (Залозеччини) Святослав Пасічник застрелився щоб не здатись москалям.

1948 р. – поблизу села Лопушне Кременецького району відбувся 2-годинний бій між москалями і 5-ма повстанцями, серед яких були військовий керівник Залозецького районного проводу ОУН “Орел”-“Грізний”, керівник пропаґанди району “Роман”, заступник керівника кущової боївки “Морозенко”- “Переможець”.

Джерело https://teren.in.ua/

Отець Андрій Пшепюрський - капелан УСС.

Народився 10 грудня 1874 р. м. Яворові. Навчався у

Львові й Перемишлі. Був парохом села

Карнавка поблизу Перемишля.

З грудня 1914 р. до 1918 р. — полевий (фронтовий) духовник (капелан ) УСС. Відзначений золотим «Хрестом Заслуг»,

срібною медаллю хоробрості. У 1918 р. через хворобу отримав відпустку й до військового капеланства вже не повернувся.

З 1925 р. займався душпастирською діяльністю у с. Старява , був радником Єпископської Консисторії в Перемишлі.

Організатор УНДО, членом його Центрального Комітету.

Помер у 1945 р. в селі Старява .

14 липня 1920р. загинув отаман УГА Роман Дудинський.

Загинув у таборі Кожухов поблизу Москви.

Роман Дудинський народився 18 березня 1880 року в селі Нижчих Луб'янках

Збаразького повіту , Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія (нині

Збаразького району, Тернопільської області,

Україна).

Після закінчення гімназії в Тернополі (1908р.) навчався у Львівській політехніці (закінчив 1913р.

Від серпня 1914 [1] до 1917 року командував сотнею легіону УСС . У 1914—1916 роках сотня Дудинського відзначилася під час боїв у районі Синьовидного і Маківки в Карпатах; у бою на горі Лисоні біля Бережан (був поранений),  над річкою Стрипою.

Командант запасного Коша УСС у Станіславові. У 1919 році командував

Коломийською (другою) бригадою УГА (короткочасово), потім 13-ою бригадою УГА. Потрапив у більшовицький полон навесні 1920 року. Перебував у Кожуховському концтаборі під Москвою, де 14 липня 1920 року помер у тюремній лікарні. 

Вікіпедія.

14 липня 1894р. у Львові відбувся перший офіційний футбольний матч на території України.

Герой історичного матчу Володимир Хоміцький.

На стадіоні в Стрийському парку за присутності 3 тисяч глядачів місцева команда "Сокіл" перемогла "одноклубників" із Кракова. Грали до першого голу. М'яч на 7-й хвилині забив львів'янин, другокурсник учительської гімназії Володимир Хомицький

Цей день в історії УПА - 14 липня.

УПА (Ukrainian Insurgent Army) reenacting.

Отець митрат Степан Дзюбина, в’язень концтабору Явожно

1943 рік

У сутичці з німцями під час переїзду шляху біля села Війниця на Волині відділ УПА знищив 8 військових.

1945 рік

У засідці в селі Гаї Нижні на Дрогобиччині повстанці знищили трьох бійців винищувального батальйону.

Під час бою з москалями у селі Ременів на Львівщині загинули двоє повстанців.

1946 рік

На шляху біля райцентру Борщів на Тернопільщині підпільники знищили лейтенанта москаля.

Біля села Базар на Тернопільщині підпільники знищили дільничного москаля.

1947 рік

У сутичці з опергрупою МВД у селі Доброгостів на Дрогобиччині загинули троє повстанців, у тому числі керівник районного Українського Червоного Хреста Ольга Колодій – «Марушка».

У селі Тустоголови на Тернопільщині повстанці знищили голову колгоспу.

Під час зіткнення з загоном МВД у селі Черемхів на Дрогобиччині загинув зв’язковий Іван Казимирів.

1948 рік

У селі Колодруби на Дрогобиччині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

1949 рік

В одному з сіл на Рівненщині повстанці знищили голову колгоспу, спалили сільраду і колгоспний сарай.

У сутичці з опергрупою МВД біля села Вишня на Дрогобиччині загинув повстанець Василь Ковалик.

Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті.

Антін Варивода - командант Легіону УСС, полковник УГА.

Фото https://unc.ua/.

Народився в місті Серет на Буковині .

Закінчив австрійську старшинську школу. З початку Першої світової війни очолював

сотню в австрійському війську.

З 16 березня до 30 вересня 1916 року в званні підполковника (оберст-лейтенанта) австро-угорської армії був командантом

Легіону Українських Січових Стрільців.

Під час польсько-української війни (1918—1919) — полковник УГА . Призначений членом ліквідаційної комісії, займався поверненням вояків-українців з Австрії та Італії на батьківщину. У 1920 р. командував бригадою інтернованих вояків УГА в м. Ліберець (Чехословаччина) та Яблонне (Німеччина).

Проживав у Відні, де й помер 12 березня 1936 року.

Цей день в історії УПА - 13 липня.

УПА (Ukrainian Insurgent Army) reenacting.

Михайло Ярчук - "Клим" (1921 - 2.12.1952)

Народився в с.Іванків Борщівського р-ну Тернопільської обл.

Чортківський Надрайонний провідник.

У підпіллі із 1944 р. Провадив активну бойову діяльність. За радянськими даними за 1944 - 1952 р. вбив 55 працівників МГБ , сов-партактиву, сексотів. У травні 1951р. захоплений МГБ через зрадницьку діяльність агентури.

В МГБ був схилений до співпраці, однак насправді вів подвійну "гру". Був включений до складу спецгрупи - що складалася з нього та ще 4 офіцерів МГБ та мала завдання ліквідувати справжніх підпільників.

У кінці червня 1951 р. група вийшла на 1 завдання. Дочекавшись зручного моменту Михайло Ярчук застрелив 4 офіцерів МГБ і знову пішов у підпілля.

Знову захоплений у квітні 1952 р. разом з Володимиром Гнибідою - "Тарасом" через зраду Камянець-Подільського Окружного провідника (агента МГБ) Миколи Качановського - "Скоба".

Розстріляний у Проскурові 2 грудня 1952 р

********

1943 рік

Відділ самооборони біля села Вербаїв на Волині у бою з німцями знищив до 30-и військових.

1945 рік

У сутичці з москалями у селі Печихвости на Львівщині загинув станичний ОУН Степан Лоза – «Мирний».

1947 рік

Пошукова група МВД захопила криївку в селі Хатки на Тернопільщині. Двоє підпільників, що перебували всередині, знищили одного військового і застрелились останніми патронами.

Під час зіткнень із москалями у селах Криниця, Либохора і Лісовичі на Дрогобиччині загинули станичний ОУН Василь Бецко – «Козак» і ще 4 повстанця.

Відділи МГБ і батальйон полку внутрішніх військ провели операцію по ліквідації міської мережі ОУН у райцентрі Стрий на Дрогобиччині. Заарештовано 25 повстанців.

Пошукова група МВД захопила криївку в селі Новосілка на Тернопільщині. Повстанці, що перебували всередині, знищили старшого лейтенанта, поранили одного військового і змогли прорватися в ліс.

1948 рік

У селі Завада на Дрогобиччині підпільники спалили сільраду і клуб.

1949 рік

Під час облави загону москалів у селі Дашава на Дрогобиччині загинула зв’язкова районного проводу ОУН Анна Левицька.

Опергрупа МГБ у селі Зелена на Тернопільщині оточила і підпалила хату, де переховувалися повстанці. Не маючи шансів на прорив, застрелилися районний провідник ОУН Петро Боднарчук – «Ярема» і ще один підпільник. Переказують, що над їх обгорілими тілами начальник райвідділу МГБ сказав: «Проклятий народ. Диявол! Ні, справді герої! У вогні горять, гинуть і співають про свою Україну».

1950 рік

У сутичці з москалями у селі Чуква на Дрогобиччині загинули двоє повстанців, у тому числі районний провідник ОУН Іван Ткач – «Рак».

Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ,

Український інститут національної пам’яті.

12 липня 2019р. помер Степан Семенюк (Драницький) учасник ОУН—УПА.

У п’ятницю, 12 липня 2019 року у віці 99 років помер знаний учасник ОУН—УПА, один з організаторів повстанського руху на Волині, політв’язень, один із керівників Норильського повстання Степан Семенюк (Драницький).

Степан Драницький народився 19 січня 1920 року в селянській родині на Волині.

1938 року став членом Організації українських націоналістів, отримав псевдо “Федько”. При радянській владі пройшов перепідготовчі курси і працював вчителем історії.

З 30 серпня 1940 року перейшов на нелегальне становище, був районовим провідником Острожецького району (входив до Луцького округу ОУН).

За часів німецької окупації мав псевдо “Матвій”. Восени 1941 року став провідником ОУН Луцького району, а з лютого наступного року — окружним провідником ОУН Луцької округи.

У травні 1943 року Степана Драницького призначили суспільно-політичним референтом обласного проводу ОУН, а згодом — Військової округи “Турів” Української повстанської армії, шефом політичного штабу.

Від липня 1943 року — член Крайового проводу ОУН П3У3. Неодноразово брав участь у боях.

У друкарні Колківської республіки видав посібник для початкової школи “Українознавство” (1943). Після переходу фронту в серпні 1944-го — референт пропаганди ВО УПА “Тютюнник”.

9 вересня 1944 року потрапив у полон.

Під час арешту мав документи на прізвище Семенюк, по справі проходив як рядовий повстанець і громадянин Польщі.

Провів 79 діб у камері смертників, очікуючи смертної кари. Згодом вирок замінили на 20 років каторги.

У квітні 1945 року Степана Семенюка відправили етапом до ГУЛАГу.

За десять років він побував у таборах Тайшету, Маріїнінська, Норильська, Воркути, Мордовії, у центральному ізоляторі у Володимирі на Клязьмі, в в’язниці в Іркутську.

У концтаборах було кілька осіб, які його знали з волі, проте ніхто не видав.

Семенюк брав активну участь у русі опору, 1953 року він був одним із керівників Норильського повстання.

У 1955 році групу поляків, зокрема й Семенюка, депортували добувати термін неволі в Польщу.

Перебування в тамтешньому ув’язненні було набагато легшим і бульше людяним, аніж у радянських концтаборах.

Невдовзі Степана Семенюка звільнили.

На волі мешкав у родичів, друзів з України, потім працював на будівництві. Згодом отримав житло у місті Зелена Гура, там одружився.

Автор спогадів “Зошит каторжника” (як І. Іршавець).

“Степан Семенюк належить до покоління тих учасників національно-визвольних змагань, які діяли в умовах неможливого і всупереч обставинам. Вони говорять тільки по суті — нічого зайвого, і мовчки роблять свою справу. Степан Семенюк — добрий вчитель, і це — чи не найголовніший слід у житті подвижника , який на вівтар Батьківщини поклав усе своє життя”, — писав про Семенюка політв’язень, літературний критик Євген Сверстюк.

Цей день в історії УПА - 12 липня.

«Просвіта». 1932 рік Ставчани.

1945 рік

Чота сотні «Залізні» УПА-Захід обстріляла будівлі москалів у райцентрі Солотвина на Станіславщині. Поранено кілька військових.

Сотня «Непоборні» УПА-Захід у селі Гутисько-Тур’янське на Львівщині знищила 9 москалів, що проводили облаву, і без втрат відійшла.

1946 рік

Сотня «Опришки» УПА-Захід під час рейду прорвалася через "заслон" москалів на межі Закарпатської і Станіславської областей. Один воїн загинув, одного поранено, ще одного захоплено в полон.

1947 рік

Сотня «Ударник» УПА-Захід у засідці в селі Ісаї на Дрогобиччині знищила 6 москалів одного поранено. У перестрілці загинув один воїн УПА.

У селі Добрівляни на Станіславщині повстанці знищили голову сільради (він же начальник винищувального батальйону).

Потрапивши у засідку москалів біля села Кутиська на Станіславщині, підпільник «Клим» влучним вогнем знищив двох військових і зміг прорватися.

1948 рік

У селі Руденко на Львівщині знищили начальника райвідділу сільського господарства, роззброїли бійців винищувального батальйону, здобули автомат і 5 гвинтівок, спалили будівлі колгоспу. Колгоспні будівлі спалено також у селах Кустин і Хмільно.

У бою з москалями у лісовому масиві на території Шумського району Тернопільщині підпільники поранили двох москалів.

1949 рік

Під час бою з москалями у селі Свидник на Дрогобиччині двоє повстанців знищили 2 москалів, ще одного поранили і змогли прорватися.

1950 рік

У бою з москалями у селі Раделичі на Дрогобиччині загинули районний провідник ОУН Яків Яцишин – «Вір» і ще двоє повстанців.

1954 рік

У селі Поплавники на Станіславщині повстанці знищили телефонний зв’язок і конфіскували гроші з колгоспної каси.

Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ,

Український інститут національної пам’яті.

11 липня 1903р. у Львові помер Іларіон Грабович письменник, публіцист, педагог.

вірш Грабовича Іларіона.

ГРАБОВИЧ ІЛАРІОН МИХАЙЛОВИЧ (18.06.1856, с. ШМАНЬКІВЦІ , НИНІ

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОН , ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ — 11 / 24. 07. 1903, ЛЬВІВ) — УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ, ЛІТЕРАТУРНИЙ ДІЯЧ, ПУБЛІЦИСТ, ПЕДАГОГ.

Народився 18 червня 1856 року в сім’ї вчителя в селі Шманьківці (тоді Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Чортківський район, Тернопільська область, Україна).

Закінчив у 1884 році філософський факультет Львівський університет, вчитель за фахом. Вчителював у гімназіях Бучача , Самбора, Львова. Помер, за одними даними, 11 (за іншими 24 липня) 1903 року в м. Львів (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Львівська область, Україна).

Писати почав у середині 1870-х років. Автор невеликої історичної повісті, нарисів, поезій. Співробітник «Зорі», «Діла», «Світу», інших часописів.

Твори:

«Марта Борецька» (повість, 1880, переробка повісті Н. Карамзіна «Марфа Посадниця, або підкорення Новгорода»)

«Коротка історія Новгорода» (1880)

«Найкращий великдень» (автобіографічне оповідання, 1882)

«Заклята темниця»

«Вибір поезій» (збірка поезій, 1905, Львів).

Джерело сайт терен.

11 липня 1944р. - засновано Українську головну визвольну раду.

Печатка УГВР.

Кирило Осьмак

Політичний провід УПА на чолі з Кирилом Осьмаком (установчі збори УГВР почалися поблизу с. Недільна на Самбірщині, тривали до 15 липня).

Джерело https://www.istpravda.com.ua/