Загальна кількість переглядів!

середа, 15 липня 2020 р.

Ювілейна знимка членів читальні "Просвіти" в Комарні заснованої в 1882р. з нагоди її 20-ліття в 1902р.

Знимка на майдані біля парохіяльної Церкви ви.св. Михаїла на долішньому передмісті.

Джерело – «Комарно і Рудки та околиця». Збірник історично-мемуарних, географічних і побутових матеріалів. Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто, 1987

Цей день в історії УПА - 15 липня.

УПА (Ukrainian Insurgent Army) reenacting.
Концтабір в Явожно, 1947 р. Аерофотозйомка

1943 рік
Вночі загін УПА атакував німецький відділ у селі Іваничі на Волині. Німці мали кілька вбитих і поранених (точні цифри невідомі), поранений один воїн УПА.

1944 рік
Курені УПА-Захід завдали ряд відчутних ударів по москальських партизанах біля сел Завадка, Риків і Росохач на Дрогобиччині.

1945 рік
Біля села Лисків на Дрогобиччині повстанці обстріляли групу радянських активістів. Поранені лейтенант і рядовий полку внутрішніх військ, інспектор районного фінвідділу і начальник контори зв’язку.

У сутичках із москалями у селах Звенигород і Мала Вільшанка на Львівщині загинули двоє повстанців, у тому числі станичний ОУН Костянтин Рибак.

1946 рік
Сотня «Сірі» УПА-Захід у боях із загонами МВД у Галицькому районі Львівщині знищили старшого лейтенанта і 8 військових, ще 9 поранено.

Біля села Кругів на Львівщині сотня «Сіроманці» УПА-Захід прийняла бій із загонами МВД, що проводили облаву. Знищені 5 військових. При відступі загинув воїн УПА.

1947 рік
Пошукова група МВД захопила криївку біля села Ожидів на Львівщині. Загинули всі повстанці, що перебували всередині.

У сутичці з винищувальним батальйоном у селі Пісочне на Львівщині повстанці знищили двох бійців, які кількома днями раніше кидали гранати на подвір’я місцевих жителів. У перестрілці загинули двоє підпільників.

У селі Погорілець на Станіславщині відділ УПА знищив військового МВД, ще чотирьох поранено.

1948 рік
Під час бою з москалями у селі Запитів на Львівщині знищені троє військових. Загинули в бою двоє повстанців.

У бою з москалями на полі біля села Лопушани на Тернопільщині повстанці знищили лейтенанта і поранили рядового. Внаслідок щільного вогню загинули четверо повстанців.

1951 рік
Опергрупа МГБ оточила трьох повстанців біля села Ліщанці на Тернопільщині. У перестрілці загинули районний провідник ОУН (і колишній командир сотні УПА) Михайло Бедрій – «Шрам» і ще один повстанець, третій зміг прорватися.

1952 рік
У Сокальському районі Львівщині підпільники знищили дільничного москаля.

Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті

15 липня 1907р. народився Степан (Стефан) Попель, український та американський шахіст.

Один із найсильніших українських гравців у міжвоєнний період: чемпіон Львова 1929 р., чемпіон Галичини у 1928, 1942 рр. Після ІІ Світової війни, емігрувавши, відзначався і за кордоном: чемпіон Парижа у 1951, 1953, 1954 рр., багаторазовий чемпіон штатів Мічиган і Північна Дакота. Один із провідних шахістів української діаспори у США.
Саме його ім'я й документи після виїзду Попеля до США взяв Степан Бандера, аби переховуватися в Німеччині

15 липня 1919р. у Переяславі отаман Зелений скасував Переяславську угоду 1654 р. про "воз'єднання" з Московією.

Переяслав, Базарна площа. Фото початку ХХ століття.

11 липня 1919 - у Переяславі отаман Зелений (Данило Терпило) урочисто, в присутності місцевого люду та свого війська, скасував Переяславську угоду 1654 р. про "воз'єднання" з Московією.
У цей час сили Зеленого - І Повстанський кіш, що співпрацював із Директорією, - налічували близько 30 тисячами козаків і старшин.

15 липня в історії УПА Тернопільщини.

Фото с. Перепельники

1946 р. – внаслідок зіткнення УПА з москалямт у селі Перепельники, нині Зборівського району загинув від важкого поранення в бою райреферент пропаганди ОУН (Залозеччини) Святослав Пасічник застрелився щоб не здатись москалям.

1948 р. – поблизу села Лопушне Кременецького району відбувся 2-годинний бій між москалями і 5-ма повстанцями, серед яких були військовий керівник Залозецького районного проводу ОУН “Орел”-“Грізний”, керівник пропаґанди району “Роман”, заступник керівника кущової боївки “Морозенко”- “Переможець”.

Джерело https://teren.in.ua/

вівторок, 14 липня 2020 р.

Отець Андрій Пшепюрський - капелан УСС.

Народився 10 грудня 1874 р. м. Яворові. Навчався у
Львові й Перемишлі. Був парохом села
Карнавка поблизу Перемишля.

З грудня 1914 р. до 1918 р. — полевий (фронтовий) духовник (капелан ) УСС. Відзначений золотим «Хрестом Заслуг»,
срібною медаллю хоробрості. У 1918 р. через хворобу отримав відпустку й до військового капеланства вже не повернувся.

З 1925 р. займався душпастирською діяльністю у с. Старява , був радником Єпископської Консисторії в Перемишлі.
Організатор УНДО, членом його Центрального Комітету.
Помер у 1945 р. в селі Старява .

14 липня 1920р. загинув отаман УГА Роман Дудинський.

Загинув у таборі Кожухов поблизу Москви.
Роман Дудинський народився 18 березня 1880 року в селі Нижчих Луб'янках
Збаразького повіту , Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія (нині
Збаразького району, Тернопільської області,
Україна).
Після закінчення гімназії в Тернополі (1908р.) навчався у Львівській політехніці (закінчив 1913р.

Від серпня 1914 [1] до 1917 року командував сотнею легіону УСС . У 1914—1916 роках сотня Дудинського відзначилася під час боїв у районі Синьовидного і Маківки в Карпатах; у бою на горі Лисоні біля Бережан (був поранений),  над річкою Стрипою.

Командант запасного Коша УСС у Станіславові. У 1919 році командував
Коломийською (другою) бригадою УГА (короткочасово), потім 13-ою бригадою УГА. Потрапив у більшовицький полон навесні 1920 року. Перебував у Кожуховському концтаборі під Москвою, де 14 липня 1920 року помер у тюремній лікарні. 

Вікіпедія.

14 липня 1894р. у Львові відбувся перший офіційний футбольний матч на території України.

Герой історичного матчу Володимир Хоміцький.

На стадіоні в Стрийському парку за присутності 3 тисяч глядачів місцева команда "Сокіл" перемогла "одноклубників" із Кракова. Грали до першого голу. М'яч на 7-й хвилині забив львів'янин, другокурсник учительської гімназії Володимир Хомицький

Цей день в історії УПА - 14 липня.

УПА (Ukrainian Insurgent Army) reenacting.
Отець митрат Степан Дзюбина, в’язень концтабору Явожно

1943 рік
У сутичці з німцями під час переїзду шляху біля села Війниця на Волині відділ УПА знищив 8 військових.

1945 рік
У засідці в селі Гаї Нижні на Дрогобиччині повстанці знищили трьох бійців винищувального батальйону.

Під час бою з москалями у селі Ременів на Львівщині загинули двоє повстанців.

1946 рік
На шляху біля райцентру Борщів на Тернопільщині підпільники знищили лейтенанта москаля.

Біля села Базар на Тернопільщині підпільники знищили дільничного москаля.

1947 рік
У сутичці з опергрупою МВД у селі Доброгостів на Дрогобиччині загинули троє повстанців, у тому числі керівник районного Українського Червоного Хреста Ольга Колодій – «Марушка».

У селі Тустоголови на Тернопільщині повстанці знищили голову колгоспу.

Під час зіткнення з загоном МВД у селі Черемхів на Дрогобиччині загинув зв’язковий Іван Казимирів.

1948 рік
У селі Колодруби на Дрогобиччині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

1949 рік
В одному з сіл на Рівненщині повстанці знищили голову колгоспу, спалили сільраду і колгоспний сарай.

У сутичці з опергрупою МВД біля села Вишня на Дрогобиччині загинув повстанець Василь Ковалик.

Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті.

понеділок, 13 липня 2020 р.

Антін Варивода - командант Легіону УСС, полковник УГА.

Фото https://unc.ua/.

Народився в місті Серет на Буковині .
Закінчив австрійську старшинську школу. З початку Першої світової війни очолював
сотню в австрійському війську.

З 16 березня до 30 вересня 1916 року в званні підполковника (оберст-лейтенанта) австро-угорської армії був командантом
Легіону Українських Січових Стрільців.
Під час польсько-української війни (1918—1919) — полковник УГА . Призначений членом ліквідаційної комісії, займався поверненням вояків-українців з Австрії та Італії на батьківщину. У 1920 р. командував бригадою інтернованих вояків УГА в м. Ліберець (Чехословаччина) та Яблонне (Німеччина).
Проживав у Відні, де й помер 12 березня 1936 року.

Цей день в історії УПА - 13 липня.

УПА (Ukrainian Insurgent Army) reenacting.
Михайло Ярчук - "Клим" (1921 - 2.12.1952)
Народився в с.Іванків Борщівського р-ну Тернопільської обл.
Чортківський Надрайонний провідник.
У підпіллі із 1944 р. Провадив активну бойову діяльність. За радянськими даними за 1944 - 1952 р. вбив 55 працівників МГБ , сов-партактиву, сексотів. У травні 1951р. захоплений МГБ через зрадницьку діяльність агентури.
В МГБ був схилений до співпраці, однак насправді вів подвійну "гру". Був включений до складу спецгрупи - що складалася з нього та ще 4 офіцерів МГБ та мала завдання ліквідувати справжніх підпільників.
У кінці червня 1951 р. група вийшла на 1 завдання. Дочекавшись зручного моменту Михайло Ярчук застрелив 4 офіцерів МГБ і знову пішов у підпілля.
Знову захоплений у квітні 1952 р. разом з Володимиром Гнибідою - "Тарасом" через зраду Камянець-Подільського Окружного провідника (агента МГБ) Миколи Качановського - "Скоба".
Розстріляний у Проскурові 2 грудня 1952 р
********
1943 рік
Відділ самооборони біля села Вербаїв на Волині у бою з німцями знищив до 30-и військових.

1945 рік
У сутичці з москалями у селі Печихвости на Львівщині загинув станичний ОУН Степан Лоза – «Мирний».

1947 рік
Пошукова група МВД захопила криївку в селі Хатки на Тернопільщині. Двоє підпільників, що перебували всередині, знищили одного військового і застрелились останніми патронами.

Під час зіткнень із москалями у селах Криниця, Либохора і Лісовичі на Дрогобиччині загинули станичний ОУН Василь Бецко – «Козак» і ще 4 повстанця.

Відділи МГБ і батальйон полку внутрішніх військ провели операцію по ліквідації міської мережі ОУН у райцентрі Стрий на Дрогобиччині. Заарештовано 25 повстанців.

Пошукова група МВД захопила криївку в селі Новосілка на Тернопільщині. Повстанці, що перебували всередині, знищили старшого лейтенанта, поранили одного військового і змогли прорватися в ліс.

1948 рік
У селі Завада на Дрогобиччині підпільники спалили сільраду і клуб.

1949 рік
Під час облави загону москалів у селі Дашава на Дрогобиччині загинула зв’язкова районного проводу ОУН Анна Левицька.

Опергрупа МГБ у селі Зелена на Тернопільщині оточила і підпалила хату, де переховувалися повстанці. Не маючи шансів на прорив, застрелилися районний провідник ОУН Петро Боднарчук – «Ярема» і ще один підпільник. Переказують, що над їх обгорілими тілами начальник райвідділу МГБ сказав: «Проклятий народ. Диявол! Ні, справді герої! У вогні горять, гинуть і співають про свою Україну».

1950 рік
У сутичці з москалями у селі Чуква на Дрогобиччині загинули двоє повстанців, у тому числі районний провідник ОУН Іван Ткач – «Рак».

Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті.

неділя, 12 липня 2020 р.

12 липня 2019р. помер Степан Семенюк (Драницький) учасник ОУН—УПА.

У п’ятницю, 12 липня 2019 року у віці 99 років помер знаний учасник ОУН—УПА, один з організаторів повстанського руху на Волині, політв’язень, один із керівників Норильського повстання Степан Семенюк (Драницький).

Степан Драницький народився 19 січня 1920 року в селянській родині на Волині.
1938 року став членом Організації українських націоналістів, отримав псевдо “Федько”. При радянській владі пройшов перепідготовчі курси і працював вчителем історії.

З 30 серпня 1940 року перейшов на нелегальне становище, був районовим провідником Острожецького району (входив до Луцького округу ОУН).
За часів німецької окупації мав псевдо “Матвій”. Восени 1941 року став провідником ОУН Луцького району, а з лютого наступного року — окружним провідником ОУН Луцької округи.

У травні 1943 року Степана Драницького призначили суспільно-політичним референтом обласного проводу ОУН, а згодом — Військової округи “Турів” Української повстанської армії, шефом політичного штабу.
Від липня 1943 року — член Крайового проводу ОУН П3У3. Неодноразово брав участь у боях.

У друкарні Колківської республіки видав посібник для початкової школи “Українознавство” (1943). Після переходу фронту в серпні 1944-го — референт пропаганди ВО УПА “Тютюнник”.

9 вересня 1944 року потрапив у полон.
Під час арешту мав документи на прізвище Семенюк, по справі проходив як рядовий повстанець і громадянин Польщі.
Провів 79 діб у камері смертників, очікуючи смертної кари. Згодом вирок замінили на 20 років каторги.
У квітні 1945 року Степана Семенюка відправили етапом до ГУЛАГу.

За десять років він побував у таборах Тайшету, Маріїнінська, Норильська, Воркути, Мордовії, у центральному ізоляторі у Володимирі на Клязьмі, в в’язниці в Іркутську.
У концтаборах було кілька осіб, які його знали з волі, проте ніхто не видав.
Семенюк брав активну участь у русі опору, 1953 року він був одним із керівників Норильського повстання.
У 1955 році групу поляків, зокрема й Семенюка, депортували добувати термін неволі в Польщу.

Перебування в тамтешньому ув’язненні було набагато легшим і бульше людяним, аніж у радянських концтаборах.
Невдовзі Степана Семенюка звільнили.
На волі мешкав у родичів, друзів з України, потім працював на будівництві. Згодом отримав житло у місті Зелена Гура, там одружився.
Автор спогадів “Зошит каторжника” (як І. Іршавець).

“Степан Семенюк належить до покоління тих учасників національно-визвольних змагань, які діяли в умовах неможливого і всупереч обставинам. Вони говорять тільки по суті — нічого зайвого, і мовчки роблять свою справу. Степан Семенюк — добрий вчитель, і це — чи не найголовніший слід у житті подвижника , який на вівтар Батьківщини поклав усе своє життя”, — писав про Семенюка політв’язень, літературний критик Євген Сверстюк.

Цей день в історії УПА - 12 липня.

«Просвіта». 1932 рік Ставчани.

1945 рік
Чота сотні «Залізні» УПА-Захід обстріляла будівлі москалів у райцентрі Солотвина на Станіславщині. Поранено кілька військових.

Сотня «Непоборні» УПА-Захід у селі Гутисько-Тур’янське на Львівщині знищила 9 москалів, що проводили облаву, і без втрат відійшла.

1946 рік
Сотня «Опришки» УПА-Захід під час рейду прорвалася через "заслон" москалів на межі Закарпатської і Станіславської областей. Один воїн загинув, одного поранено, ще одного захоплено в полон.

1947 рік
Сотня «Ударник» УПА-Захід у засідці в селі Ісаї на Дрогобиччині знищила 6 москалів одного поранено. У перестрілці загинув один воїн УПА.

У селі Добрівляни на Станіславщині повстанці знищили голову сільради (він же начальник винищувального батальйону).

Потрапивши у засідку москалів біля села Кутиська на Станіславщині, підпільник «Клим» влучним вогнем знищив двох військових і зміг прорватися.

1948 рік
У селі Руденко на Львівщині знищили начальника райвідділу сільського господарства, роззброїли бійців винищувального батальйону, здобули автомат і 5 гвинтівок, спалили будівлі колгоспу. Колгоспні будівлі спалено також у селах Кустин і Хмільно.

У бою з москалями у лісовому масиві на території Шумського району Тернопільщині підпільники поранили двох москалів.

1949 рік
Під час бою з москалями у селі Свидник на Дрогобиччині двоє повстанців знищили 2 москалів, ще одного поранили і змогли прорватися.

1950 рік
У бою з москалями у селі Раделичі на Дрогобиччині загинули районний провідник ОУН Яків Яцишин – «Вір» і ще двоє повстанців.

1954 рік
У селі Поплавники на Станіславщині повстанці знищили телефонний зв’язок і конфіскували гроші з колгоспної каси.

Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті.

пʼятниця, 10 липня 2020 р.

11 липня 1903р. у Львові помер Іларіон Грабович письменник, публіцист, педагог.

вірш Грабовича Іларіона.

ГРАБОВИЧ ІЛАРІОН МИХАЙЛОВИЧ (18.06.1856, с. ШМАНЬКІВЦІ , НИНІ
ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОН , ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ — 11 / 24. 07. 1903, ЛЬВІВ) — УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ, ЛІТЕРАТУРНИЙ ДІЯЧ, ПУБЛІЦИСТ, ПЕДАГОГ.
Народився 18 червня 1856 року в сім’ї вчителя в селі Шманьківці (тоді Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Чортківський район, Тернопільська область, Україна).
Закінчив у 1884 році філософський факультет Львівський університет, вчитель за фахом. Вчителював у гімназіях Бучача , Самбора, Львова. Помер, за одними даними, 11 (за іншими 24 липня) 1903 року в м. Львів (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Львівська область, Україна).
Писати почав у середині 1870-х років. Автор невеликої історичної повісті, нарисів, поезій. Співробітник «Зорі», «Діла», «Світу», інших часописів.

Твори:
«Марта Борецька» (повість, 1880, переробка повісті Н. Карамзіна «Марфа Посадниця, або підкорення Новгорода»)
«Коротка історія Новгорода» (1880)
«Найкращий великдень» (автобіографічне оповідання, 1882)
«Заклята темниця»
«Вибір поезій» (збірка поезій, 1905, Львів).

Джерело сайт терен.

11 липня 1944р. - засновано Українську головну визвольну раду.

Печатка УГВР.
Кирило Осьмак

Політичний провід УПА на чолі з Кирилом Осьмаком (установчі збори УГВР почалися поблизу с. Недільна на Самбірщині, тривали до 15 липня).

Джерело https://www.istpravda.com.ua/

Цей день в історії УПА - 11 липня.

УПА (Ukrainian Insurgent Army) reenacting.
Зв'язковий УПА, учасник Норильського повстання Павло Потішук. Джерело ФБ.

1943 рік
На території Володимир-Волинського району відділ повстанців зіткнувся з колоною німецьких автомашин. Захоплено два автомобіля, ще три пошкоджено.

1945 рік
У засідці на шляху Станіслав – Калуш чота УПА-Захід підірвала два легкових автомобіля. Знищені полковник і два майора НКВД.

Під час облави москалів у селі Монастирок на Львівщині загинула зв’язкова УПА Ганна Пилипець і ще один повстанець.

1946 рік
У засідці в селі Старі Кривотули на Станіславщині чота УПА-Захід знищила 8 москалів.

У сутичці з москалями у селі Полонична на Львівщині захоплена в полон зв’язкова ОУН Текля Білик.

1947 рік
У засідці біля села Угорники на Станіславщині підпільники знищили двох військових МВД.

Під час бою з москалями у селі Городище на Львівщині загинули 9 повстанців, у тому числі – надрайонний провідник ОУН Михайло Проць – «Незнаний» і провідниця Українського Червоного Хреста Володимира Богула – «Тирса».

Москалі провели операцію по ліквідації міської організації ОУН у Дрогобичі. Заарештовано 30 членів ОУН.

1948 рік
У сутичці з москалями у селі Джурів на Станіславщині загинули двоє підпільників.

1949 рік
5 воїнів сотні «Басейн» УПА-Захід вступили в бій з москалями біля села Волошиново на Дрогобиччині. Знищений один москаль, ще одного поранено. Під час прориву двоє воїнів УПА зазнали тяжких поранень і застрелилися. решта прорвалися.

Під час зіткнення з загоном МВД біля села Великолісся на Дрогобиччині загинули троє повстанців.

1950 рік
У сутичці з опергрупою МВД у селі Труханів на Дрогобиччині загинув підпільник Іван Мохачурко.

Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті.

11 липня 1941 р. німці арештували Ярослава Стецька прем’єра Українського Державного Правління.

11 липня 1941 р. – за відмову відкликати Акт відновлення Української Держави німці арештували уродженця Тернопільщини, прем’єра Українського Державного Правління Ярослава Стецька. (На фото) До вересня 1944 року він перебував у бункері смерті концтабору Заксенгаузен.

Джерело https://teren.in.ua

Народився 19 січня 1912 року в м. Тернопіль (нині Україна , тоді Королівство Галичини та Володимирії , Австро-Угорщина ) у священицькій сім'ї о. Семена Стецька та його дружини Теодозії, з дому Чубатої.
Обдарований непересічними здібностями, він з відзнакою закінчив українську гімназію [1] в Тернополі й студіював у 1929 –
1934 рр. право й філософію у Краківському та Львівському університетах.

Ще юнаком Ярослав включився в національно-визвольну боротьбу, ставши членом нелегальної організації «Українська націоналістична молодь» і відтак підпільних Української військової організації та
Організації українських націоналістів . З
1932 р. Ярослав Стецько вже був членом
Крайової Екзекутиви ОУН , ідеологічним референтом і редактором підпільних націоналістичних видань.

За революційну діяльність зазнав репресій з боку польських окупантів, які в 1934 р. засудили його до 5 років ув'язнення. Звільнений у 1937 р. за загальною амністією. 

У січні 1938 р. засновник УВО та ОУН полковник Євген Коновалець доручив Я. Стецькові підготувати черговий Збір ОУН і у
1939 р. він бере участь у Римському конгресі ОУН.

У лютому 1940 р. Ярослав Стецько був співініціатором створення у Кракові Революційного Проводу ОУН-Б, а на II Великому зборі ОУН-Б 1 квітня 1941 року в Кракові Я. Стецька обрано заступником провідника ОУН-Б Степана Бандери . Він був одним із тих, хто безпосередньо формулював постанови ІІ Великого збору та після нього — інструкції «Боротьба й діяльність ОУН під час війни». В цей же час Стецько став автором праці «За зміст державного життя»[2] .
З вибухом німецько-радянської війни 22 червня у Кракові відбулися установчі збори Українського національного комітету — позапартійного загальнонаціонального координаційного органу, до якого входило понад сто представників української еміграції. Збори надали повноваження Я.Стецьку проголосити незалежність Української держави у Львові. Я. Стецько, пробившись із групою однодумців одразу за фронтовою лінією до Львова , скликає
Українські Національні Збори, які 30 червня
1941 р. проголосили Акт відновлення Української Держави й обрали Я. Стецька прем'єром Українського Державного Правління . За відмову на ультимативну вимогу Гітлера відкликати Акт відновлення Української Держави Я. Стецька 4 липня заарештували, після чого запроторили до
концтабору Заксенгавзен , де він до вересня
1944 р. перебував у бункері смерті
«Целленбау» . Після звільнення, утікши з-під нагляду гестапо , Я. Стецько по дорозі до американської окупаційної зони був тяжко поранений.

У 1945 р. крайова конференція ОУН-Б обирає Я. Стецька членом бюро Проводу ОУН, до якого належали ще Степан Бандера й генерал Роман Шухевич . У 1946 р. Ярослав Стецько очолив Антибільшовицький блок народів (АБН), президентом якого був до кінця свого життя. Після війни він розгорнув широку діяльність на всесвітній антикомуністичній арені. Найпомітнішими успіхами у міжнародній службі Ярослава Стецька справі визволення України є, між іншим, підписання домовлення з Китайською антикомуністичною лігою на Формозі про співпрацю і створення в Тайпеї місії АБН ( 1957 – 1960 рр.) і згодом — до 1971 р. — представництва АБН, активна участь у підготовці й заснуванні в 1970 р. в Токіо
«Світової антикомуністичної ліги» , в якій Я. Стецько був постійним членом екзекутиви; з ініціативи Я. Стецька постала також
Європейська рада свободи , яка обрала його довічним членом почесної президії ЄРС. У
1968 році Ярослава Стецька обрано головою Проводу революційної ОУН-Б, яку очолював до кінця свого життя.

Помер Ярослав Стецько 5 липня 1986 р. в
Мюнхені, де його й поховано на цвинтарі
Вальдфрідгоф.

Цей день в історії УПА Тернопільщини - 11 липня.

Фото Олег Сироватко  с. Мала Лука Гусятинського району.

1944 р. – в с. Годів Зборівського району москалі проводили мітинг, у той час в селі було кілька упівців рейдуючого відділу, які також пішли на мітинг. Селяни, знаючи, що це вояки УПА, обрали їх в президію. В результаті дискусії москалі вимушені були втікати з села. Двох москалів вояки УПА забрали з собою.

1945 р. – москалі оточили с. Тростянець Бережанського району, де квартирувала чота «Холодноярців», упівці з боєм вирвалися з оточення.

1946 р. – внаслідок зіткнення ОУН з москалями у селі Завалля Борщівського району загинув кущовий референт СБ Мельниці-Подільської Ярослав Тостановський.

1948 р. – у с. Мала Лука Гусятинського району внаслідок бою між повстанцями та москалями загинули вояки УПА Галун, Нечай і Владко, а Михайло Похолок «Чорнота» зумів неушкодженим вирватись із села.

Джерело
https://teren.in.ua/

11 липня 1917 р. – австрійська армія знову захопила Тернопіль.

Німецький кайзер Вільгельм у Тернополі 26 липня 1917 року.

Розлючене москальське командування безпідставно звинуватило у своїй поразці Перший гвардійський корпус, який нібито самовільно залишив місто. На розправу з відступаючими солдатами ґенерал Л. Корнілов кинув козаків Донського полку. Відступаючи у тому ж 1917 р., москалі підпалили центральну частину міста. Згоріли будівлі по вулиці Міцкевича і замок Тарновського. Остання руїна після цих пожеж зникла аж у 1930 р., коли на місці згарища, що залишалося на вулиці Міцкевича (тепер бульвар Т. Шевченка), було споруджено готель і кавярню “Польонія” (гастроном “Дністер”).

Джерело https://teren.in.ua/

Цей день в історії УПА - 10 липня.

Джерело УПА (Ukrainian Insurgent Army) reenacting. ФБ.
Мапа Чехословаччини 1945–1946 рр., яка використовувалась сотенним УПА Михайлом Дудою - "Громенком" під час рейду у Західну Німеччину в червні-вересні 1947 р.
Сам «Громенко» в своїх спогадах «У великому рейді» описав, за яких обставин йому вдалося дістати цю та інші мапи: «5 серпня 1947 року відділ наблизився до міста Раєц. На деннім постої ми зустріли чеських туристів-студентів, які вибрались в екскурсію. Ми розмовляли з ними понад три години. Мені пощастило купити в них за 200 чеських корон карти-спеціялки Моравії, Чехії і частинно Австрії. Я був дуже задоволений з цього, бо карти, які я мав дотепер, саме кінчились».

1944 рік
У засідці на шляху біля села Тисів на Станіславщині повстанці обстріляли довгу німецьку автоколону. Знищено кілька автомобілів. Німці мали значні втрати, однак точні цифри невідомі.

Вночі на залізничному мосту біля села Брошнів на Станіславщині підпільники підірвали німецький військовий транспорт.

1945 рік
Чота сотні «Дружинники» УПА-Захід в районі річки Іква на Волині потрапила в засідку загону НКВД. Загинув командир чоти «Певний», двох воїнів поранено.

Під час зіткнень із загонами НКВД у п’яти населених пунктах Львівщині загинули 11 повстанців.

1946 рік
Сотня «Залізні» УПА-Захід у зустрічному бою з загоном МВД у селі Глинки на Станіславщині знищила чотирьох військових.

Сотня «Басейн» УПА-Захід при спробі оточення загоном МВД у селі Вільшаник на Дрогобиччині знищила 6 військових. Повстанці прорвалися без втрат.

У сутичці з загоном МВД біля села Кривки на Тернопільщині загинули двоє повстанців.

У засідці біля села Водники на Станіславщині сотня «Сірі» УПА-Захід захопила три вантажних автомобілі із зерном, призначеним для хлібоздачі. Зерно роздане населенню, машини сильно пошкоджені, водії відпущені.

На шляху біля села Гори-Стрийовецькі на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВД.

1947 рік
Під час зіткнень із загонами МВД у селах Боляновичі, Кнісело, Протеси, Сопіт, Стрілків і Черемхів на Дрогобиччині загинули 10 повстанців.

1948 рік
У селі Кретівці повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищений дільничний МВД, особовий склад роззброєно і розігнано, здобуто автомат, 5 гвинтівок, патрони.

У сутичці з опергрупою МВД у селі Михайловичі на Дрогобиччині загинув станичний ОУН Петро Яців – «Байда».

1951 рік
Під час нападу на лікарню в райцентрі Надвірна на Станіславщині повстанці звільнили поранену друкарку Ганну Попович і знищили двох військових полку внутрішніх військ.

Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті.