Авто з москалями загрузло на шляху Тернопіль-Збараж. 1916 рік. https://zbruc.eu
1941 р. – в Тернополі на ринку, де, власне, й відбувалося зібрання громадськості, як зазначив “Боєвик” у статті “Український легіон у Тернополі”: “… виступив сотник і комендант першої сотні легіону Роман Шухевич. Він подякував тернополянам за щирі зворушливі слова: “Спасибі Вам, громадяни, за теплу, братню зустріч. Спасибі і Вам, не вгнуті боєвики українського підпілля, що в жахливих умовах більшовицької неволі Ви не покидали боротьби з плюгавим московським навізником та безпощадно нищили ворога на кожному кроці. Держіть і надалі в руках зброю та продовжуйте нищити відвічного ворога українського народу, Московію, щоб здобути славу і волю Україні!”. Цими словами майбутнього керівника УПА була, по суті, визначена стратегія українських націоналістів.
1941 р. – збройний відділ самооборони с. Глібів, нині Гусятинського району обстріляв із вулиці Вигін передову німецьку військову частину, яка на мотоциклах проїжджала через греблю ставка у центрі села. У ході перестрілки було поранено двох солдатів вермахту, один з яких дорогою до м. Скалат помер. Завдяки священикові, колишньому офіцерові австрійської армії Теодорові Кутному (який володів німецькою мовою) було роз’яснено німецькому командуванню, що українські патріоти сприйняли їх за відступаючі відділи большевиків, і німці не спалили село за вбитого солдата.
1941 р. – у Збаражі німецькі війська розстріляли 76 мешканців, які відмовилися співпрацювати з ними.
За станом на 7 липня 1941 р. практично вся територія Тернопільської області під німецькою окупацією. У ніч з 8 на 9 липня 1941 р. червона Армія залишила Заложці (нині смт Залізці) Зборівського району, а 10 липня німецькі війська зайняли Золотий Потік нині смт Бучацького району і деякі села.
1946 р. – на хуторі Боднарка (Боднарівка), приєднаний до с. Козівка Тернопільського району, внаслідок боїв внутрішніх військ МВС із УПА полягло 6 повстанців.
1946 р. – газета “Радянська Україна” надрукувала редакційну статтю “Осторонь актуальних політичних питань” з приводу змісту газети “Вільне життя” – органу Тернопільського обкому КП(б)У і обласної ради. Де зазначено, що газета не друкувала матеріалів, які б “викривали буржуазну, націоналістичну ідеологію в очах трудящих західних областей”.
1947 р. – під грифом “секретно” всім районним прокурорам і народним суддям в області надіслано розпорядження обкому партії та облвиконкому про виконання постанов Ради Міністрів УРСР “Про порядок заготівлі сільськогосподарських продуктів у куркульських господарствах в західних областях УРСР” від 6 червня 1947 р. і “Про податкове обкладання куркульських господарств в західних областях УРСР” від 21 червня 1947 р. Відповідно до цих документів прокурорські та судові органи зобов’язані були “посилити боротьбу з фактами злісного невиконання обов’язкових поставок сільськогосподарських продуктів і грошових доходів”.
1948 р. – внаслідок сутички ОУН з МВС на хуторі Ліщина, нині у складі с. Загір’я Зборівського району Тернопільської області загинули командир боївки Василь Чернецький та його охоронець.
У другій половині 1960-х рр. підпільна УГКЦ активізувалася настільки, що почала проводити в деяких населених пунктах області навіть відкриті богослужіння, як це було 7 липня 1969 р. на свято Івана Хрестителя у с. Зарваниця на Теребовлянщині, де зібралися сотні віруючих із Тернопільщини, Івано-Франківщини й Чернівеччини.
Джерело
Сайт терен
Немає коментарів:
Дописати коментар