Загальна кількість переглядів!

понеділок, 18 січня 2021 р.

18 січня 1821р. у с. Добряни на Львівщині народився Антоній Степанович Петрушевич, священик УГКЦ, історик, філолог, археолог. Досліджував історію церкви в Галичині та Буковині.

З його ім’ям пов’язане становлення української археографії в Галичині. Залишив понад 200 статей з історії церкви, етнографії та мовознавства. Автор етимологічного словника слов’янських мов, який зберігся в рукописі. 1851-го став радником консисторії, був особистим секретарем митрополита Михайла Левицького. З 1858-го – парох села Новиця (нині Калуський район). На запрошення єпископа Григорія Яхимовича упорядковував бібліотеку Перемиського капітулу УГКЦ. Керував митрополичою канцелярією та митрополичим архіву. Антоній Петрушевич був серед засновників Головної Руської Ради і Галицько-Руської Матиці. Обирався послом до Галицького сейму (1861–1877) та Австрійського парламенту (1873–1878).

«На нашій святій Русі зберігається ще чимало дорогоцінних письмових пам’яток. Я отримав з Буковини листи, в яких повідомляють мене про пергаментні євангелії, написані старослов’янською мовою, що зберігаються у монастирі Путна. – писав Антоній Петрушевич в редакцію львівської газети «Слово» у 1861 році. – Одне євангеліє написано рукою господаря Стефана у кінці XV ст. Священик Соневицький пише мені з Кімполюнга, що в монастирі Ватра-Молдавиця зберігається більше, ніж 150 старовинних рукописів і грамот, що написані руською (тобто українською) мовою!». Отець Антоній (греко-католицький священик) не мав права на наукові пошуки в православних монастирях Буковини й Молдавії. Він добився на це дозволу православного митрополита у Чернівцях. Також вивчав архіви.

Результати історико-краєзнавчих пошуків публікував у «Літературному Збірнику», «Буковинській Зорі», «Галицькому історичному збірнику».

1884-го його визнано доктором історії Київського університету «на знак поваги до наукових праць з руської історії». Петрушевича обрали дійсним членом Одеського товариства історії та старожитностей, а також Імператорського археологічного товариства.

Джерело 1. https://old.uinp.gov.ua/historyday/18-sichnya-0
*******

Антоній Петрушевич народився у селі Добряни (нині Стрийський район) у сім'ї місцевого пароха Степана Петрушевича (1772–1850). Початкову освіту здобув у Стрию. Навчався у Львівському університеті (закінчив 1845) і Греко-католицькій теологічній семінарії. 1847 року висвячений на священника.

Від 1861 року крилошанин митрополичого капітулу і Собору святого Юра, керівник митрополичої канцелярії. Із 1873 року — бібліотекар митрополичого архіву. Співзасновник Головної Руської Ради і Галицько-Руської Матиці. Посол до Галицького сейму (1861–1877), посол до Австрійського парламенту (1873–1878). Похований на Личаківському кладовищі, поле № 5.

Предметом перших наукових досліджень Петрушевича була історія церкви в Галичині, потім почав займатися слов'янською філологією, етнографією, дослідженням археологічних пам'ятників та архівних рідкостей. У 1848 році Петрушевич брав участь у Соборі руських учених, де очолював історичну секцію. Хоча Петрушевич не займався літературою спеціально, він привітав Собор віршем «Братьям-галичанам», який був надрукований у «Зорі Галицькій», та, вже у 1901 році передрукований у «Галичанині» (загалом залишилося лише два вірша, надрукованих Петрушевичем).

Багато років Антоній Петрушевич співпрацював з Галицько-руською матицею, був членом Чеської матиці, почесним членом Слов'янського товариства (Київ), Російського археологічного товариства, Товариства історії та стародавностей (Одеса), румунської Академії Наук (Бухарест).

Його численні (загалом до 120) наукові роботи стосувалися головним чином, хоча не виключно, історії Галичини у різні епохи та у різних аспектах та друкувалися у виданнях москвофільского харатеру — «Галицкий исторический сборник», «Науковий сборник», «Галичанин». Ще за життя постать вченого була добре відома в науковому світі.

Його згадано у багатьох енциклопедичних виданнях. Зокрема вперше — у Британському музейному каталозі (1881–1900), пізніше в словнику Брокгауза і Ерфона (1898), польській Енциклопедії загальній С. Оргельбранда (1901) та інших.   

Джерело 2. http://slavutichlib.com.ua/kalendar/eventdetail/36/-/195-rokiv-vid-dnia-narodzhennia-antoniia-stepanovycha-petrushevycha-18211913-ukrainskoho-poeta-publitsysta-hromadskoho-diiacha-istoryka-filoloha-etnoh

Немає коментарів:

Дописати коментар