******
Особливе загострення у стосунках між українськими селами та польськими хуторами та фільварками на Волині розпочалося навесні 1943 року. Німці використовували це, масово залучаючи поляків до загонів допоміжної поліції (шуцманшафту) та використовуючи їх як інформаторів-донощиків в організації каральних акцій проти українців. Німці зумисно налаштовували поляків проти українців, дійшло до нападів на українські села.Село Красний Сад стало першим яскравим прикладом такої розправи поляків спільно з нацистами над українським мирним населенням. У понеділок 19 квітня 1943 року близько 10 год ранку село Красний Сад оточили військові у німецькій формі, які розмовляли польською мовою. Вони вбили кількох чоловіків, які були в полі. Далі невеликими групами карателі тихо рухалися селом. Перші п'ять сімей, що трапилися на їхньому шляху, загнали у клуню Володимира Павлова і стратили. Далі йшли від двору до двору, заводили до клунь усіх, кого знаходили в хатах і на подвір'ях, наказували лягати на підлогу і німець стріляв у когось із пістолета з глушником, а поляки-поліціянти, озброєні не оснащеними глушниками гвинтівками, добивали людей хто багнетом, а хто узятими з-під хліва вилами.
Десятилітня Галя Козік дивом врятувалася від смерті. Нацист, стріляючи в неї, промахнувся і поцілив у тітку Катерину, кров якої залила дівчинці голову і вона знепритомніла. Обминула куля і її ровесницю Ніну Павлову. Ольга Новосад випадково побачила в сусідському дворі поляка-поліціянта. Зрозумівши, що коїться недобре, гукнула сину В'ячеславові, щоб сховався, а сама вскочила до льоху, де в кутку за бочкою прикидала себе буряками. Обшукуючи обійстя, поляки їх не помітили.
Дві селянські садиби розправа оминула. Так, Оксенія Павлова заговорила до гітлерівця, який прийшов на її обійстя разом із поляками, чесько-німецьким суржиком, сказала їм, що чешка, і оселю не зачепили. А на обійсті Митрофанюків нападники побачили табличку з написом «Михлин» і вирішили, що вже сусіднє села, а тому під екзекуцію не підпадає. Ці факти підтверджують: каральна акція велася тільки проти українців, які мешкали у Красному Саді. За свідченнями жительок Красного Саду Галини Луцюк та Ганни Шевчук, свідків трагедії, жителі польських колоній «наговорили німцям на красносадівців, що вони є бандити».
Увечері люди, які врятувалися, зібрали тіла загиблих і відвезли на цвинтар. 19 квітня польська поліція і нацисти вбили 103 красносадівці, і ще 1 людину із села Бережанки. Вдалося вижити лише 13-ом людям. Серед знищених селян Красного Саду було 20 дітей шкільного віку, 8 дошкільного, а також дев’ятимісячне немовля, назване при хрещенні Софією.
*****
Спільні польсько-німецькі акції продовжилися влітку 1943 р., вони часто закінчувалися збройними зіткненнями з відділами УПА. За твердженнями історика Володимира Сергійчука загалом із 2 травня по 23 червня 1943 року в Сенкевичівському районі, до якого адміністративно належало с. Красний Сад, поляками спалено 466 хат і замордовано 396 українців.
Сьогодні Красний Сад – на цвинтарі. Місце знищеного села нині називають – хутір Маруся, він належить до Михлинської сільської ради. Зараз у колишньому селі Красний Сад на місці масових розстрілів ‒ лише колодязь, куди поляки складали тіла розстріляних.
Для збільшення натисніть на зображення.
****
18 квітня 2012 року на місці поховання мешканців Красного Саду на сільському кладовищі був освячений пам’ятник із поіменним списком всіх українців, знищених у селі поляками та нацистами.
Детальніше про причини та наслідки польсько-українського протистояння на Волині навесні 1943 року можна почитати в матеріалі Лесі Бондарук «Трагедія Красного Саду» за посиланням: https://bit.ly/34PBrwB
Джерело.https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/kviten/19/1943-znyshchennya-polyakamy-ta-nacystamy-ukrayinskogo-sela-krasnyy-sad
Немає коментарів:
Дописати коментар