Загальна кількість переглядів!

вівторок, 27 грудня 2022 р.

У липні 1914 р. в австро-угорському війську налічувалося: 102 полки піхоти; 4 полки тірольських стрільців; 4 боснійські полки піхоти; 26 батальйонів стрільців; 37 піхотних полків крайової оборони; 32 угорські піхотні полків крайової оборони (гонведів).Галичани за мобілізацією прибували до частин, розташованих здебільшого в Галичині та Буковині і належних до Х (Перемишль) та ХІ (Львів) корпусів.

Полки піхоти (Infanterieregiment):
№ 9 (округ поповнення – Стрий), який складався на 73 % з русинів-українців;
№ 10 (Перемишль) – 47 % русинів, 43 % поляків;
№ 15 (Тернопіль) – 62 % русинів, 29 % поляків;
№ 24 (Коломия) – 79% русинів;
№ 30 (Львів) – 59 % русинів та 31 % поляків;
№ 40 (Ряшів) – 97 % поляків;
№ 41 (Чернівці) – 27 % русинів, 54 % румунів;
№ 45 (Сянік) – 47 % русинів, 46 % поляків;
№ 55 (Бережани) – 59 % русинів, 26 % поляків;
№ 58 (Станиславів) –72 % русинів;
№ 66 (Ужгород) – 22 % русинів, 46 % словаків, 25 % угорців;
№ 77 (Самбір) – 69 % русинів;
№ 80 (Золочів) – 68 % русинів, 25 % поляків;
№ 85 (Сигіт, Мармарош) – 33 % русинів, 29 % румунів; 28 % угорців;
№ 89 (Городок) – 60 % русинів, 29 % поляків;
№ 90 (Ярослав) – 75 % поляків;
№ 95 (Чортків) – 70 % русинів, 21 % поляків;
 
Батальйони стрільців (Feldjägerbataillon):
 
№ 13 (Інсбрук, Тіроль) – 36 % русинів, 47 % поляків;
№ 14 (Перемишль) – 47 % русинів, 43 % поляків;
№ 18 (Львів) – 59 % русинів, 31 % поляків;
№ 27 (Чернівці) – 27 % русинів, 54 % румунів;
№ 30 (Штаєр, Австрія) – 70 % русинів;
№ 32 (Теребовля) – 74 % словаків.
 
Піхотні полки крайової оборони (Landwehr-Infanterieregiment):
 
№ 17 (Ряшів) – 97 % поляків;
№ 18 (Перемишль і Сянок) – 47 % русинів, 43 % поляків;
№ 19 (Львів, Бережани) – 59 % русинів, 31 % поляків;
№ 20 (Станиславів, Чортків) – 72 % русинів;
№ 22 (Чернівці) – 27 % русинів, 54 % румунів;
№ 33 (Стрий, Самбір) – 73 % русинів;
№ 34 (Ярослав) – 75 % поляків;
№ 35 (Золочів, Тернопіль) – 68 % русинів, 25 % поляків;
№ 36 (Коломия) – 70 % русинів, 21 % поляків.
№ 11 "Мукачівських гонведів" (Мукачів, Ужгород) – 10 % русинів, 42 % угорців; 40 % словаків.
 
Кавалерія. У липні 1914 р. в австро-угорському війську налічувалося: 15 полків драгунів; 16 полків гусарів; 11 полків уланів; 5 полків уланів крайової оборони; 10 полків гусарів угорської крайової оборони.
 
Полки драгунів (Dragonerregiment):
 
№ 2 (Тернопіль) – 61 % чехів, 26 % німців;
№ 6 (Перемишль) – 62 % чехів, 38 % німців;
№ 7 (Станиславів) – 50 % німців, 50 % чехів;
№ 8 (Ярослав) – 58 % чехів;
№ 9 (Броди) – 29 % русинів, 50 % румунів.
№ 15 (Жовква) – 85 % чехів;
 
Полк гусарів (Husarenregiment):
 
№ 11 (Ланьцут) – 96 % угорців.
Полки уланів (Ulanenregiment):
 
№ 1 (Львів) – 85 % поляків;
№ 3 (Краків) – 26 % русинів, 69 % поляків;
№ 4 (Віннер Нойштадт, Австрія) – 65 % русинів, 29 % поляків;
№ 6 (Ряшів) – 40 % русинів, 52 % поляків;
№ 7 (Штоккерау, Австрія) – 72 % русинів, 22 % поляків;
№ 8 (Чернівці) – 80 % поляків;
№ 13 (Золочів) – 55 % русинів, 42 % поляків.
 
Полки уланів крайової оборони (Landwehrulanenregiment):
 
№ 1 (Львів) – 65 % русинів, 30 % поляків;
№ 3 (Ряшів) – 26 % русинів, 69 % поляків.

Артилерія. 
Загалом у липні 1914 року в австро-угорському війську було: 42 полки польової артилерії; 14 полків польових гавбиць; 11 полків гірської артилерії; 9 кінних артилерійських дивізіонів; 14 важких дивізіонів гавбиць; 8 гарматних дивізіонів крайової оборони; 8 гавбичних дивізіонів крайової оборони; 8 гарматних полків угорської крайової оборони (гонведів); 6 полків фортечної артилерії; 10 батальйонів фортечної артилерії.
 
Полки польової артилерії (Feldkanonenregiment):
 
№ 28 (Перемишль) – 60 % русинів, 25 % поляків;
№ 29 (Ярослав) – 20 % русинів, 78 % поляків;
№ 30 (Перемишль) – 66 % русинів;
№ 31 (Станиславів) – 69 % русинів;
№ 32 (Львів) – 55 % русинів, 25 % поляків;
№ 33 (Чернівці) – 43 % русинів, 27 % німців.
 
Полки польових гавбиць (Feldhaubitzregiment):
 
№ 7 (Відень, Австрія) – 24 % русинів, 43 % німців, 25 % угорців;
№ 10 (Перемишль) – 76 % поляків;
№ 11 (Львів) – 52 % русинів, 33 % поляків.
 
Полки гірської артилерії (Gebirgsartillerieregiment):
 
№ 10 (Тузла, Боснія) – 46 % русинів, 28 % поляків;
№ 11 (Сараєво, Боснія) – 46 % русинів, 28 % поляків.
 
Кінні артилерійські дивізіони (Reitende Artilleriedivisionen):
№ 10 (Ярослав) – 36 % русинів, 57 % поляків;
№ 11 (Львів) – 57 % русинів, 36 % поляків.
 
Важкі дивізіони гавбиць (Schwere Haubitzdivision):
 
№ 10 (Перемишль) – 46 % русинів, 28 % поляків;
№ 11 (Львів) – 46 % русинів, 28 % поляків.
 
Гарматні дивізіони крайової оборони (Landwehr-Feldkanonendivision):
 
№ 43 (Львів) – 55 % русинів, 25 % поляків;
№ 45 (Перемишль) – 60 % русинів, 25 % поляків.
 
Гавбичні дивізіони крайової оборони (Landwehr-Feldhaubitzdivision):
 
№ 43 (Львів) – 55 % русинів, 25 % поляків;
№ 45 (Перемишль) – 60 % русинів, 25 % поляків.
 
Полк фортечної артилерії (Festungsartillerieregiment):
№ 3 (Перемишль) – 50% русинів, 25 % поляків.

Джерело інформації 
https://zbruc.eu/
та ФБ група Мандрівка Старим Кордоном 

Немає коментарів:

Дописати коментар