21 травня 1951р. в лісах Любачівщини загинули кур'єри ЗЧ ОУН: Дмитро Баглай "Ворон", "Сук", Лев Баглай "Юрко", "Лис" та Ярослав Ґалат "Чайка". Десантовані літаком 15.05.1951р.

Ліси Любачівщина.

Любачівщина — Українська етнічна територія окупована польщею на якій здавна проживали Українці. 

******

З історії краю...

Якось, коли мій дідо, згадуючи про великі Любачівські ліси, сказав таку фразу: «Якби ви знали, скільки молодих хлопців і дівчат загинуло в цих лісах!». І це правда. В умовах суворого режиму окупації, регулярних розгулів польського бандитизму, грабежів, пожеж, а також активного поширення національно-визвольного руху, сотні молодих хлопців з навколишніх сіл добровільно вступали в ряди УПА. До цих пір пробирає гордість за цих справжніх чоловіків, які брали на себе відповідальність за свої сім’ї, за рідний край, за батьківщину…

Наше село Зубра – це переселене село. Більшість його сучасних мешканців поселилася тут після Другої світової війни в результаті насильницької депортації українців з території крайніх західноукраїнських земель впродовж 1944-1946 рр., які віддав Сталін Польщі і які тепер називаються Закерзонням. Тому участь наших родичів та односельчан у повстанському русі пов’язана з тими землями Закерзоння, а саме, їх частиною - Надсяння, на яких вони проживали до 1946-1947 рр., у час найактивнішої діяльності УПА. Основна частина жителів села Зубри – це вихідці з таких сіл Надсяння - Радруж,

Дев’ятир, Річиця, які тепер відносяться до Любачівського та Томашівського повітів Польщі.

Після депортації 1944-1946 рр. та акції «Вісла», якою польська комуністична влада завершила етнічну чистку теренів Закерзоння від українців, діяльність УПА на цих теренах була припинена. Доля багатьох повстанців вирішилася по-різному. Одні за вказівками керівництва УПА похідними групами пішли на Захід через Чехословаччину на територію Західної Німеччини, окупованої по завершенні війни американцями, причому частина досягла мети, а інші – були схоплені чехословацькими комуністами та передані Польщі. Інші – перейшли з родичами до території УРСР, аби продовжувати підпільну боротьбу тут. Ще інші – залишились на своїй рідній землі та продовжували воювати тут. Тому історія підпільної боротьби наших краян пов’язана як з теренами Надсяння (Любачівщини) так і з територією Львівщини (селом Зубра).

Автор:

Супик Любов Богданівна - вчитель історії.