Андрій Шакалець, син Миколи, псевдо "Летун", народився в 1926 р. у с.Волощі діяч ОУН та воїн УПА.

Андрій Шакалець, син Миколи, псевдо "Летун", народився в 1926 р. у с.Волощі. Батько, колишній воїн Української Галицької Армії (його поранили), був палким українським патріотом. Він хворів на туберкульоз легенів. Своїх дітей виховував у дусі українського націоналізму.

Закінчив сільську семирічну школу.

З початком війни та проголошенням відновлення Самостійної України Андрій залюбки записується в створену у Волощі "Січ". У цій патріотичній організації його призначають ройовим чоти Петра Дивацького.Хлопець із великим завзяттям поринув у роботу, сумлінно виконував усі завдання проводу. Після арешту керівника "Хліборобського вишколу молоді" Бенедя Грущака А.Шакальця призначають станичним юнацької сітки ОУН та відправляють у Карпати на підстаршинський вишкілУПА. Згодом Андрій приєднався до хлопців, які створили ядро боївки самооборони. Спершу переважно вели агітаційну роботу, закликали молодь не йти в армію, а вступати в УПА. У скорому часі в боївку прийшли хлопці із сусідніх сіл, а саме: Грушева, Літині, Майнич,Луки, Тинова. Поповнили запаси зброї. Боївка часто вступала в боїз групою кагебістів Іллюшина-Александрова. Особливо запеклий бій відбувся біля села Майничі,де окупанти втратили п`ятьох служивих, залишили автомати й патрони. Андрій Шакалець бере псевдо "Летун".

Холодною зимою 1944-1945 рр., після оборонних боїв Андрій постукав у вікно "Мами" (Марія Копач) і попросив дати йому можливість помитися.- завтра свято Миколая. 

Однак, щойно зайшовши до хати, пролунали постріли. Андрій схопив автомат і вискочив у сіни, відтак- на горище й знову в сіни. Далі, відкривши двері, вибіг на ганок, де йому перегородив дорогу енкаведист Петрусь (лейтенант). Рука Андрія натискає на спусковий гачок- і Петрусь лежить убитий.

Загарбникам дали команду взяти його живим. Андрія збили з ніг, зв`язали руки та вивезли на подвір`я. Тільки тепер вороги вгледіли господиню та її доньку Катрусю, яка босоніж утікала між хатами. Стрибок з ЛітиніХамандяк, догнавши Марію Копач, вистрелив у неї та по-садиськи добив прикладом. Катруся втекла.Андрія кати повели на свою постійну станицю. Тортури й допити проводили цілу ніч, а вранці повезли в Меденичі, відтак- у Дрогобич, на вулицю Стрийську, 3, де була тюрма. Там він загинув мученицькою смертю за волю, за нас із тобою 1945 року.

на фото Дрогобич, вул. Стрийська, 3 колишня тюрма.

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Бенедьо Грущак.

https://drohobychyna.com.ua/