Альберт Газенбрукс "Західний" бельгієць, працівник радіостанції УПА "Афродіта"

УПА (Ukrainian Insurgent Army) reenacting.

Альберт Газенбрукс - ("Західний") (Albertus Gustavus Franciscus Hasenbroekx), бельгієць, працівник радіостанції УПА "Афродіта".

Народився 22.01.1915, м. Остенде, Бельгія. Закінчив гімназію в Остенде (1932, за ін. даними – інтернат в м. Юї (Huy), Вищу комерційну школу в Антверпені (1936). Призваний до армії в 1936 р., проходив службу в 4-му лінійному піхотному полку (4th Line Infantry regiment). У 1937 отримав звання сержанта. Влітку 1937 р. пішов у неоплачувану відпустку, з якої повернувся у вересні 1938. 28.03.1940 переведений до 58 піхотного навчального полку, що невдовзі переформований у Центр комплектування і підготовки (Centre de Recrutement et d'Instruction (1 CRI). Навесні ці частини відправилися до Франції на навчання.

Під час франко-німецької війни потрапив у травні (або червні) 1940 р. у німецький полон, де пробув три місяці. Утримуався в таборі для військовополонених Savenay (West-Lager, на хуторі La Berthelais біля La Chapelle-Launay, французький департамент Loire-Inférieure). 22.07.1940 випущений на волю, повернувся в м. Брюгге, де до війни проживала його родина і був звільнений з військової служби.

У 1942 р. був вивезений на роботу в Берлін на завод «Dreilinden Maschinenbau GmbH», що виробляв запчастини для літаків. При спробі втечі затриманий на кордоні окупованої Бельгії. Утік удруге і влаштувався нелегальним працівником на німецьку будівельну фірму “Папорт”. Потрапивши до Рівного на Волині, кинув роботу і пішки збирався дійти до Румунії, а звідти – повернутися в Бельгію до дружини і доньки.

У січні 1943 р біля м. Дубно Рівненської обл. потрапив до українського підпілля. Вступив в ОУН, отримав псевдонім “Західний”. Був прилучений до чоти азербайджанців. Згодом якийсь час працював у референтурі пропаганди, працьовуючи радіовісті з Заходу.

Під час перебування на Конференції поневолених народів, що проходила 21-22.11.1943 р. на Волині, Роман Шухевич наказав перевести А. Газенбрукса на роботу в радіостанцію «Вільна/Самостійна Україна» (кодова назва «Афродіта») у с. Ямельниця неподалік м. Сколе Львівської обл. (діяла з жовтня 1943 р. по квітень 1945 р. на хвилях 45–46 метрів).

Працював із грудня 1943 р. , вів радіопередачі французькою і англійською мовами, вивчив українську. Заарештований під час ліквідації радіостанції 7.04.1945 р. На допитах він приховав справжній характер своєї роботи в підпіллі. Звинувачувався за ст.ст. 54-2 і 54-11 КК УРСР. Влітку 1945 р. після кількох місяців допитів у Дрогобичі без суду відправлений до Воркутинських таборів. Там він

потрапив до табірного оркестру, чим врятувався від каторжної праці.

Справу двічі повертали на дорозслідування через плутанину в іноземних еографічних назвах та іменах родичів підсудного, бо малограмотні слідчі та секретарі ніяк не могли правильно їх записати. Тому суд відбувся аж через два роки – 24.04.1947 р. А. Хазенбрукс не мав паспорта, тому був засуджений як особа без громадянства (архівна кримінальна справа П-36153.,62 арк. зберігається в архіві Управління Служби безпеки України у Львівській обл.).

Мав адвоката й отримав “усього” десять років таборів. Із них відсидів вісім у Воркуті (1945—47), Сталінську (Новокузнецьк), Верхоянську; вийшов на волю 3.06.1953 р. У жовтні 1953 р. був доставлений у Москву, де зустрівся із 11 своїми земляками, яких теж звільнили. 

Повернувся додому через Східний і Західний Берлін 31.10 того ж року . 1.11.1953 р. повернувся в м. Брюгге, де його чекали мати, дружина і 15-літня донька.

29.10.1967 р. виступав з промовою (українською і французькою мовами) на святкуванні 25 річниці УПА в м. Льєж. На початку лютого 1968 р. отримав Золотий Хрест Заслуги від Головної управи бувших вояків УПА (Нью-Йорк).

Помер у м. Брюгге 7.09.1979.