В березні 1939р. брав участь у боях з угорцями на Закарпатті. Від осені 1939р. – повітовиц провідник ОУН на Сколівщині; від 1941р. – районний провідник Юнацтва ОУН у Львові.
28 жовтня 1944р. заарештований московитами, 29 грудня того ж року засудж. до 15-ти років таборів суворого режиму та 5-ти років заслання.
Учасник підготовки повстання у воркутинських таборах. Звільнений і реабіліт. 1956. Відновив діяльність в ОУН. 19 листопада 1957 заарештований удруге, 19 грудня того ж року засудж. до 15-ти років позбавлення волі. Покарання відбував у Владимир. в’язниці, мордов. і перм. таборах.
1972р. звільнений. Відмовився від рад. громадянства і вимагав відпустити його в Австрію. 1973р. за звинуваченням у бродяжництві засудж. до 2-х р. таборів. 1974р. визнаний психічно хворим і направлений у Дніпропетровську. спец. психіатр. лікарню.
Після експертизи у ВНДІ заг. і судової психіатрії (Москва) 1978р. діагноз знято та звільнено. Співпрацював з Укр. Гельсин. групою, збирав матеріали з історії визв. боротьби.
******
Коли мене вели на страту,
Я не просився, не ридав,
А йшов назустріч хаму-кату,
Щоб він мене четвертував.
Як тільки звів він автомата –
Враз вистріл з неба пролунав.
Вцілила мила в серце ката,
І він, мов звір, із ревом впав.
А я дививсь на зайду-ката,
Дививсь, як ворог мій конав...
Взяв потім в нього автомата,
Щоб ним він більше не вбивав.
Іще луна гула в Карпатах,
Іще із дула вивсь димок –
Стояла мила знов на чатах
В хоралі літніх співанок.
Карпати, липень 1943
Літ.: Три повстання Січків: В 2 т. Х., 2003.
В. В. Овсієнко
Немає коментарів:
Дописати коментар