9 травня 1871р. у с. Велеснів на Галичині (Тернопільської обл.) в родині сільського дяка народився Гнатюк Володимир Михайлович в майбутньому – один із корифеїв Української науки кінця XIX – початку XX століття, фольклорист, етнограф, перекладач, літературознавець і громадсько-культурний діяч.

Володимир Гнатюк. Фото: uk.wikipedia.org.

*****

Ще дев’ятирічним, навчаючись у місцевій школі, зацікавився фольклором і почав записувати почуті народні оповідання, пісні, колядки. Це визначило його подальший життєвий і професійний шлях.

Навчався також у Василіянській гімназії в Бучачі та в цісарсько-королівській гімназії в Станиславові. Мріяв стати богословом та місіонером, хотів потрапити до Колегії св. Атанасія у Римі, але на вакантне місце взяли болгарина.

У 1894 році вступив до філософського факультету Львівського університету, де познайомився з багатьма українськими громадсько-політичними, культурними й науковими діячами, серед яких були Іван Франко, Філарет Колесса, Михайло Грушевський. Після закінчення університету був обраний секретарем Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) і залишався ним до кінця життя. Як науковець, організував і здійснив десятки етнографічних експедицій у села Галичини, Буковини, Закарпаття, Словаччини, Угорщини, збираючи та записуючи місцевий фольклор.

Коли за станом здоров’я не зміг брати участь в експедиціях особисто (у 1902 році у Володимира Гнатюка діагностували туберкульоз), продовжував виступати їхнім організатором: розробляв запитальники, спрямовував у села своїх колег і друзів, збирав і обробляв отримані ними матеріали. Виділив основні жанрово-тематичні групи фольклору, одним із перших дослідників взявся за збирання сороміцьких пісень і приказок.

Фольклорна спадщина Володимира Гнатюка налічує 58 томів етнографічних збірок, у яких містилися 8 622 коломийки, 1 348 народних оповідань з демонології, 412 легенд, 322 колядки, 319 зразків сороміцького фольклору. Також учений підготував рукопис «Словника українських закарпатських говорів» на 30 тисяч слів, був співзасновником музею НТШ у Львові.

Він першим вивів українську фольклористику на європейський рівень. Був обраний до складу етнографічного товариства у Празі, Відні, членом-кореспондентом Академії наук Російської імперії, потім – Академії наук УРСР. Заснована у 1918 році в Києві Українська Академія наук також обрала Володимира Гнатюка своїм дійсним членом, але за станом здоров’я він не зміг переїхати на постійну роботу до столиці України.

Помер 6 жовтня 1926 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі неподалік від могили Івана Франка. Іменем Гнатюка названо Тернопільський національний педагогічний університет, гімназію в Бучачі, в його рідному селі Велеснів відкрито етнографічно-меморіальний музей.

Джерело.https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/9/1871-narodyvsya-volodymyr-gnatyuk-etnograf