Після початкової школи продовжив навчання в українській гімназії у Львові, а потім на філософському факультеті Львівського університету. У Віденському університеті здобув науковий ступінь.
Літературну діяльність Осип Маковей розпочав у студентські роки. Писав ліричні вірші, громадські поезії, сатиричні образки, а згодом нариси, оповідання, новели. У 1899 р. почав працювати викладачем учительської семінарії в Чернівцях, отримав вчений ступінь доктора філософії. Працював директором учительської семінарії і викладав українську літературу у м. Заліщики на Тернопільщині.
Під час Листопадового зриву 1918 р., який дав початок Західній Українській Народній Неспубліці, Осип Маковей зголосився добровольцем до українського війська. Проте, зважаючи на його вік і професію, йому порадили повернутися до праці в учительській семінарії.
Проживаючи в Заліщиках, Осип Маковей написав ряд оповідань, нарисів, фейлетонів, віршів, поем: «Як Шевченко шукав роботи» (1919), «Кроваве поле» (1921), «Примруженим оком» (1923) та інші.
Осип Маковей – автор багатьох ліричних пісень, частина яких стала народними. Його вірші «Сон», «Ми - гайдамаки», «Там, за лісом», «Марш Заліщицької молоді» та інші покладені на музику місцевими композиторами, їх виконують самодіяльні колективи району.
21 серпня 1925 р. письменник помер. Похований на місцевому кладовищі в м. Заліщики.
У 1968 р. ім'я письменника присвоєно середній школі, в якій діє кімната-музей. У сквері, навпроти школи встановлено пам'ятник – бюст Осипа Маковея. На будинку по вул. Маковея, в якому з 1913 по 1925 роки жив і працював письменник, встановлено меморіальну дошку, у 1987 р. вона замінена на пам'ятний знак з барельєфом.
Джерело
© 2020 Офіційний веб-сайт УІНП
www.memory.gov.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар