Закінчила гімназію і математично-Фізичний ліцей в місті Тарнові (Польща) в інтернаті при монастирі Святих сестер Урсулянок.
За Польщі вона, як і її мати, були репресовані. Мати була поранена під час боїв Січових Стрільців у Львові. Матері заборонили вчителювати у воєводствах з українським населенням а дочці заборонили вчитися в тих же воєводствах.
У 1939 Марта Гай вступає в Організацію Українських Націоналістів, проходить вишкіл у Закерзонні. Аж до арешту 1950 року перебуває в підпіллю ОУН-УПА. Організувала і очолила жіночу сітку при Краєвому проводі Львівщини і Закерзоння. За завданням організації зачинає Український Червоний Хрест на Закерзонні. Шість раз переходить нелегально в дуже важких умовах кордон. Організує і вишколює санітарні відділки для Української Повстанчої Армії. Займається в підпіллю літературною, журналістською, виховною роботою. Редагує журнал для молоді «На чатах», пише оповідання, поезії. Перед арештом працює в Головному штабі УПА при головному виховно-політичному відділі.
В 1949 році була переведена до начальника політично-виховного відділу Головного Військового Штабу УПА, головного ідеолога збройного підпілля Петра Федуна-Полтави. З ним вона співпрацювала як літератор у законспірованому таборі в Карпатах всю зиму 1949–1950 років, аж до травневого дня 1950 року, коли Петро Полтава відправив Марту Гай до «Тараса Чупринки».
5 травня 1950 арештована на вулиці Львова, коли йшла на зв'язок до генерала Романа Шухевича. Генерал Шухевич загинув того року в березні, але у виховному відділі штабу, який містився в Карпатах це ще не було відоме. Після півторарічного слідства в Лонцькій тюрмі, засуджена на 25 літ особливих закритих таборів, з них відбула в ув'язненні 15.
10 років відбувала в Тайшетських, Мордовських, Кемеровських таборах Там була ще два рази суджена: вперше да втечу, вдруге за бунт, точніше за захист польки Стефи Ваврикович. Засуджена тоді на закриту тюрму і перевезена у місто Владимир, де на 5 ув'язнена у центральну закритку, де зустрілась з подругами Катрусею Зарицькою, Галиною Дидик. В тюрмі, на поодиночці, студіювала філософію, писала.
Після звільнення повернулась на Україну до матері. Жити в більших культурних центрах не дозволили і вона прописалася в місті Бурштин, Галицького району.
З перших днів звільнення Марта Гай веде широку виховну, суспільну працю. Організує при Палаці Культури Ляльковий театр, опісля клуб «Юний друг природи» в якому виховує не одне покоління дітей. Після «відлиги» веде «Школу молитви» а також постійно веде в школах; уроки релігії. Організує патріотичне жіноцтво а клуб «Берегиня», де посилено ведеться виховання молоді, влаштовуються свята Крут, архангела Михаїла, влаштовуються при Бурштинському телебаченню для дітей релігійно-патріотичні відеозаписи. Веде по телебаченню цикл передач «Я з вами». Часте виступає по телебаченню з доповідями в Бурштині та Івано-Франківську а також по радіомовленню. Виступала в школах Галицького, Калуського районів, Львова, Івано-Франківська та Києва, де зустрічалася зі студентською молоддю.
Зібрала багато архівних даних про боротьбу українського народу на Східних землях а також ОУН-УПА.
Похована в Києві, де проживає її син.
Джерело інформації. https://vspu.edu.ua/faculty/filolog/ukr/persons/marta-gai.html, календар УПА на 2022р.
