Загальна кількість переглядів!

четвер, 30 червня 2022 р.

30 червня 1922р. у Львові народилася Галина Савицька - Голояд "Марта Гай" - поетеса, організатор УЧХ Закерзоння, зв'язкова Львівського крайпроводу, зв'язокова "Полтави". Срібний Хрест Бойової Заслуги.

Марта Гай, літературний псевдонім Галини Омелянівни Голояд, з дому Савицька (30 червня 1922 у Львові – 2 січня 2003 в Києві) – діячка ОУН-УПА, зв'язкова і помічниця Петра Федуна, поетеса. Член Спілки письменників України.

Закінчила гімназію і математично-Фізичний ліцей в місті Тарнові (Польща) в інтернаті при монастирі Святих сестер Урсулянок.

За Польщі вона, як і її мати, були репресовані. Мати була поранена під час боїв Січових Стрільців у Львові. Матері заборонили вчителювати у воєводствах з українським населенням а дочці заборонили вчитися в тих же воєводствах.

У 1939 Марта Гай вступає в Організацію Українських Націоналістів, проходить вишкіл у Закерзонні. Аж до арешту 1950 року перебуває в підпіллю ОУН-УПА. Організувала і очолила жіночу сітку при Краєвому проводі Львівщини і Закерзоння. За завданням організації зачинає Український Червоний Хрест на Закерзонні. Шість раз переходить нелегально в дуже важких умовах кордон. Організує і вишколює санітарні відділки для Української Повстанчої Армії. Займається в підпіллю літературною, журналістською, виховною роботою. Редагує журнал для молоді «На чатах», пише оповідання, поезії. Перед арештом працює в Головному штабі УПА при головному виховно-політичному відділі.

В 1949 році була переведена до начальника політично-виховного відділу Головного Військового Штабу УПА, головного ідеолога збройного підпілля Петра Федуна-Полтави. З ним вона співпрацювала як літератор у законспірованому таборі в Карпатах всю зиму 1949–1950 років, аж до травневого дня 1950 року, коли Петро Полтава відправив Марту Гай до «Тараса Чупринки».

5 травня 1950 арештована на вулиці Львова, коли йшла на зв'язок до генерала Романа Шухевича. Генерал Шухевич загинув того року в березні, але у виховному відділі штабу, який містився в Карпатах це ще не було відоме. Після півторарічного слідства в Лонцькій тюрмі, засуджена на 25 літ особливих закритих таборів, з них відбула в ув'язненні 15.

10 років відбувала в Тайшетських, Мордовських, Кемеровських таборах Там була ще два рази суджена: вперше да втечу, вдруге за бунт, точніше за захист польки Стефи Ваврикович. Засуджена тоді на закриту тюрму і перевезена у місто Владимир, де на 5 ув'язнена у центральну закритку, де зустрілась з подругами Катрусею Зарицькою, Галиною Дидик. В тюрмі, на поодиночці, студіювала філософію, писала.

Після звільнення повернулась на Україну до матері. Жити в більших культурних центрах не дозволили і вона прописалася в місті Бурштин, Галицького району.

З перших днів звільнення Марта Гай веде широку виховну, суспільну працю. Організує при Палаці Культури Ляльковий театр, опісля клуб «Юний друг природи» в якому виховує не одне покоління дітей. Після «відлиги» веде «Школу молитви» а також постійно веде в школах; уроки релігії. Організує патріотичне жіноцтво а клуб «Берегиня», де посилено ведеться виховання молоді, влаштовуються свята Крут, архангела Михаїла, влаштовуються при Бурштинському телебаченню для дітей релігійно-патріотичні відеозаписи. Веде по телебаченню цикл передач «Я з вами». Часте виступає по телебаченню з доповідями в Бурштині та Івано-Франківську а також по радіомовленню. Виступала в школах Галицького, Калуського районів, Львова, Івано-Франківська та Києва, де зустрічалася зі студентською молоддю.

Зібрала багато архівних даних про боротьбу українського народу на Східних землях а також ОУН-УПА.

Похована в Києві, де проживає її син.

Джерело інформації. https://vspu.edu.ua/faculty/filolog/ukr/persons/marta-gai.html, календар УПА на 2022р.

неділя, 26 червня 2022 р.

25 червня 1952р. під час бою з московитами у с. Шешори (Косівщина) загинув Лук'ян Стефуранчин "Мирон" - підпільник ОУН.

Перший зліва лежить Стефуранчин Лук'ян, "Мирон" (?-25.VІ.1952). Місце народження: с. Соколівка Косівського р-ну; місце загибелі: с. Шешори Косівського р-ну. Крайній справа лежить Балагурак Дмитро, "Скоба", родом з міста Косова, хорунжий. Захоплений МГБ за сприяння зрадника "Кірова" (Романа Тучака) влітку 1952 р., розстріляний у Лук'янівській тюрмі м. Києва.

Стоять: перший зліва — Романюк Василь, син Миколи, "Чорноморець", родом з м. Косова, захоплений МГБ, засуджений. У 1951 р. родина одержала від нього єдиний лист зі Сибіру. Другий— Палинюк Василь, "Ненаситець" (див. фото № 122), третій — Григорчук Іван, син Михайла, "Сокіл" (7-29.II. 1952). Місце народження: с. Соколівка; місце загибелі: с. Бабин. Інші невідомі.

Особи ідентифіковано Дарією Кошак, Петром Підлетейчуком, Євдокією Шкондеюк, Юрієм Паєвським і Мирославом Білінським.
*****
(Лук’ян Стефуранчин-“Мирон”, заступник кущового провідника. Родом з с.Соколівка; загинув у бою з опергрупою МҐБ 25.06.1952 р.; місце поховання невідоме.)

Джерела інформації. http://kray.ridne.net/node/182, календар УПА на 2022р., Літопис УПА.