Він почав відокремлювати статистику України з-поміж загальних статистичних даних Росії. З 1905-го виходять друком праці Миколи Порша з економічної статистики України. Він обґрунтував стан залежності та експлуатації України Росією («Україна в державному бюджеті Росії», «Із статистики України», «Україна і Росія на робочому ринку», «Про автономію України»).
Як політик Микола Порш пройшов шлях від марксиста-ортодокса (переклав українською мовою перший том «Капіталу» Карла Маркса) до націонал-демократа. Але своїх соціалістичних поглядів не змінив, хоч завжди автономію України розглядав у рамках цілковитої політичної самостійності.
Під час навчання у Лубенській гімназії очолював нелегальний український молодіжний гурток. Навчаючись у київському університеті Святого Володимира став співзасновником Революційної української партії (РУП). Він був співредактором партійної газети «Праця» у Львові та місячника «Вільна Україна» у Петербурзі.
Під час революції 1905-го разом з В. Винниченком очолював Київський комітет
РУП. З його ініціативи наприкінці 1905-го РУП була перетворена на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). У вересні 1908-го Микола Порш став співзасновником Товариства Українських Поступовців. У 1910-ті роки був одним із організаторів українського кооперативного руху, який опікувався підтримкою української культури, театру, книговидання. На Всеукраїнському робітничому з’їзді у липні 1917-го обраний Головою Ради робітничих депутатів, кооптованої в Центральну Раду. Входив до Малої Ради репрезентантів Центральної Ради на Демократичній нараді в Петрограді.
12 листопада 1917-го Микола Порш став генеральним секретарем праці Української Народної Республіки. Із січня 1918-го — міністр праці і військових справ УНР.
За поданням Порша 16 січня 1918-го Мала Рада прийняла закон «Про народну армію», в основу якого лягла ідея про заміну регулярної армії на мобілізаційній основі добровільною народною міліцією.
Микола Порш очолював Державну комісію, яка підписала економічний договір з представниками Німеччини та Австро-Угорщини.
Перебував в опозиції до Павла Скоропадського і 27 червня 1918-го був заарештований за звинуваченням у підготовці повстання проти гетьмана.
За доби УНР Директорії Микола Порш був послом УНР у Берліні (1919-1920), а після поразки Української революції залишився в Німеччині, відійшов від політики, публікував праці із статистики та економіки.
Помер у німецькому місті Бізенталі 16 квітня 1944-го, похований у Берліні на православному цвинтарі в районі Тегель.
Джерело:
© 2020 Офіційний веб-сайт УІНП
www.memory.gov.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар