Від 1906 активний член Товариства «Просвіта». Під час Першої світової війни полковник московитської армії, з травня 1918 на службі в українському війську. Командир полку Сірої дивізії, під час антигетьманського повстання підтримав Директорію, обороняв південні кордони України. Відзначився 1919 у боях за Житомир і Бердичів, 1920 – під час наступу на Київ. На еміграції підвищений до генерал-хорунжого, начальник мобілізаційного управління Військового міністерства УНР. По війні мешкав у Калішу, заробляючи на прожиття писанням ікон. Помер у м. Каліш в Польщі 1929.
Джерело. ФБ. із сторінки Zenon Borovets
Немає коментарів:
Дописати коментар