Загальна кількість переглядів!

пʼятницю, 14 серпня 2020 р.

14 серпня 1873р. народився Іван Боберський, педагог, організатор сокільського руху, засновник Української національної фізичної культури, четар УСС, представник ЗУНР в США та Канаді.

14 серпня 1873р. у селі Доброгостів на Львівщині народився Іван Боберський, педагог, організатор сокільського руху, засновник української національної фізичної культури, четар УСС, представник ЗУНР в США та Канаді.

Походив з давнього шляхетського та священичого роду з Бойківщини. Його батько о. Микола Боберський був священиком у карпатських та підгірських селах.
Закінчив Самбірську гімназію, студіював на філософському факуль­теті Львівського університету, про­довжив навчання в австрійських університетах Відня та Ґраца, подорожував Швецією, Німеччиною, Чехією, де пізнавав справу тіловиховання (фізкультури) та спорту. Його кумирами стали «батько німецького спорту» Фрідріх Ян та засновник чеського «Сокола» Мирослав Тирш.

Повернувшись у 1900 р. до Львова, стає професором німецької мови та класичної філології в українській Академічній гімназії, бере активну участь в роботі товариства «Сокіл», заснованому у Львові в 1894 р. Василем Нагірним та Володимиром Лаврівським, а в 1908–1914 рр. очолює його. «Проф. Боберський був душею і пропагатором, в слові і в ділі, фізичного виховання української нації і його назвати б можна «батьком Боберським», як це чехи свого Тирша, шведи Лінга, а німці по нині свого пробоєвика тілесного тужіння німецької молоді Фридриха Яна називають…», - згадували сучасники.

Під керівництвом Боберського Львівський «Сокіл» стає центральним Товариством «Сокіл-Батько», довкола якого гуртуються сотні сокільських гнізд-осередків в містах та селах Галичини. У 1914 р. їх налічувалося вже 974.

В роки Світової війни Боберський був членом Бойової управи УСС, Головної Української Ради. А у 1918–1919 рр. – референтом пропаганди у Державному секретаріаті (міністерстві) військових справ ЗУНР.

У 1920 р. уряд ЗУНР відправив Боберського своїм представником до США та Канади. Там він займався пропагандою спорту, написав декілька підручників: «Копаний м’я» (1906) (футбол), «Забави й ігри рухові» (1905), запровадив українську спортивну термінологію.

Останні роки хворий на сухоти Іван Боберський прожив на батьківщині своєї дружини Йосифіни в місті Тржіч у Словенії, де й помер 17 серпня 1947 р.

Джерело
© 2020 Офіційний веб-сайт УІНП
www.memory.gov.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар