Минуло три місяці після поразки козаків під Берестечком. Тож статті нового договору суттєво обмежували права козаків, зафіксованих Зборівською угодою 1649 року. Білоцерківська угода викликала обурення козацтва.
«Шоковані нововведеннями, розгнівані уступками, під якими стояв підпис їхніх ватажків, козаки глухо загомоніли, селяни кричали про зраду, проклинали Хмельницького і польських комісарів, – описує Проспер Моріме у розвідці «Богдан Хмельницький». – Вони стали жбурляти каміння, розбили вікна, пролунало кілька мушкетних пострілів… До бунтівників зійшов Хмельницький в супроводі почту полковників. Ішов попереду, тримаючи булаву. В натовпі запанувало замішання, йому звільнили дорогу. Хмельницький кинувся у саму гущу, лупцюючи булавою направо й наліво, а Виговський ішов за ним, вигукуючи: «Повага послам, послух полковникам!» ... Жодна рука не знялася на патріарха України, лише намагалися уникнути його ударів. За якусь мить натовп звільнив площу перед фортецею і розійшовся».
За умовами Білоцерківської угоди кількість козацького реєстру зменшувалась до 20 тисяч. Решта козаків мали повернутися до селянського стану. Влада гетьмана поширювалась лише на територію Київського воєводства. На відміну від Зборівського договору, за яким гетьманській владі підпорядковувались ще й Брацлавське та Чернігівське воєводства. Хмельницький отримав підтвердження гетьманських повноважень а привілеїв на Чигирин. Хоча мав підкорятися владі польської корони. На решті земель Війська Запорізького відновлювалася адміністрація Речі Посполитої. Шляхта поверталася у свої маєтки. Козацькому гетьману заборонялося вести дипломатичні відносини. А козацьку старшину відтепер мав затверджувати польський король.
Богдан Хмельницький розглядав цей договір як перепочинок для накопичення сил. У травні 1652 почався новий виток війни із Річчю Посполитою – Білоцерківська угода втратила силу.
Джерело
© 2020 Офіційний веб-сайт УІНП
www.memory.gov.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар