28 листопада 1654р. почалася героїчна оборона козацької фортеці Буша на Поділлі від польських військ.

Коли поляки майже захопили замок, вдова козацького сотника Завісного підпалила пороховий погріб, (пивницю з порохом) підірвавши себе, залишки залоги й чимало поляків.

Козацький цвинтар у с.Буша Вінницька область. Пагорб неподалік від замчища усіяний сотнями могил XVII–XIX століть. 

Джерело 1. історія України з мережі Інтернет.

*******

Джерело 2.

https://uahistory.com/topics/events/3276

.. Як не хочеш іти в світові найми ти,

а в житті цьому вищої прагнеш мети,

поспіши до Буші, на коліна упадь

і святої землі поцілуй кожну п’ядь…

Автор - Валентина Сторожук.

******

28 листопада 1654 р. під ритуальним червоно-чорним прапором останнього бою («загинемо, але не здамося!») почалася героїчна оборона козацької фортеці Буша (на Поділлі) від польських військ. Польським жовнірам війська С.Потоцького і С.Чарнецького вдалося винищити більшу частину не чисельної козацької залоги.

Увечері 30 листопада вдова вбитого козацького сотника Завісного Мар’яна підпалила пороховий погріб, висадивши в повітря себе, залишки залоги й чимало поляків. Місто горіло цілу ніч.

У печері навпроти замку заховалося 70 захисників, але їх криївку видали. Поляки, намагаючись їх звідти вигнати, перегородили струмок і спрямували воду в печеру, з людей ніхто не вийшов, всі там загинули.

Місто було повністю спалене і загинуло 16 000 населення. 

Події знайшли своє відображення у повісті Михайла Старицького «Облога Буші».