Господарі йшли до церкви на богослужіння, дякували Господу за його ласку та просили гарного року прийдешнього.
Народна традиція поєднала язичницькі вірування з християнським вшануванням великомучениці Меланії.
Щойно після заходу Сонця ватаги щедрувальників починали обходити господи. Вітали господарів зі святом, віншували їх, бажали здоров’я та гарного року.
Напередодні свята не позичали грошей, аби не зубожіти наступного року. Не позичали нічого жінкам, бо могли «забрати достаток із господарства, де брали позичку».
Вважалося, що під Новий рік треба ночували тільки вдома, інакше цілий рік можна блукати світом. Опісля щедрувальників треба було лягати спати і новий рік зустрічати спокійно, уві сні.
Загалом, обрядовість Щедрого вечора присвячувалася народженню Сонця і мала давню хліборобську традицію.
Ой сивая та І зозулечка.
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям
на здоров'я !
Усі сади та І облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я!
А в ТІМ саду три тереми:
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я!
У Першому - красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я!
У іншому - ясний місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в третьому - дрібні зірки,
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я!
Ясен Місяць - пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я!
Красне сонце - жона Його,
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоровий 'я!
Дрібні зірки - Його діткі,
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я!
Джерело
© 2021 Офіційний веб-сайт УІНП
www.memory.gov.ua
*******
Щедрий вечір. Вечеря
За тиждень після коляди, напередодні Нового Року – Щедрий Вечір. Це – залишок стародавнього, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір або свято Меланки.
Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий Вечір у галичан – напередодні Водохрищів, тоді як на Наддніпрянщині це – «Голодна кутя», Богоявление надвечір'я.
В Україні на Щедрий Вечір батько ховається від дітей за пирогами – символом щедрости, багатства!
«Ввечорі, як зоря засяє, мати, було, запалять свічку перед образами, обкурять ладаном хату і поставлять череп'яну миску з пирогами на стіл. Тато сядуть на покутті і голову прихилять – ховаються за пирогами. А ми, діти, вдаємо, що не бачимо їх:
– Мамо, а де наші тато?
– А хіба ж ви мене не бачите, діти?
– Не бачимо, тату!
– Дай, Боже, щоб і на той рік ви так мене не бачили! Оце так, було, батько скажуть, перехрестяться і запрошують всю сім'ю до столу, до «щедрої куті» – «щоб у достатках і спокої других свят дочекати!»
Немає коментарів:
Дописати коментар