26 січня 1922р. на хуторі Веснівка народилась Федорів Тетяна Миколаївна - письменниця, художниця, громадська діячка. Емігрувала до Австрії, а згодом – до Канади. В еміграції організувала жіночий хор «Верховина», танцювальний і театральний гуртки.

околиці хутора Веснівка.

*****

Українська письменниця, художниця і культурно-громадська діячка в Канаді Тетяна Миколаївна Федорів народилася 26 січня 1922 року на хуторі Веснівка, що належала до села Денисова Козівського району. (Тернопільщина).

Початкову освіту здобула в Золотій Слободі, а семирічну в Денисові.

Добре вчилася, була активною й на культурно-громадському грунті.

Після закінчення загальноосвітньої школи вчилася у Бережанській торговельній школі і працювала в кооперативному союзі в Козові. В 1943 році вийшла заміж за Я.Федорова і влітку воєнного 1944 року молоде подружжя виїхало до Австрії, а звідти у 1948р. – до Канади. Поселились в Едмонтоні. Власне, тут і розпочинається її багатогранна культурна та письменницька діяльність.

Вона організовує і очолює хор “Верховина”. Веде танцювальний та драматичний гуртки, пише поезії, сценічні твори: “Леся на Тарасовій могилі”, “Нескореним”, “Андріївський вечір”, “В ніч під Великдень”, “Колядники з України”, “Ніч під Івана Купала”, “На Маланчин вечір”, та багато інших, де виявила глибокі знання українських обрядів, рідної етнографії та фольклору.

Блискуче проявила себе Т.Федорів і в скульптурі. Вона є автором понад сотні керамічних виробів за трипільськими мотивами. А ще була закохана в красу нашої вишивки та переважно в жіночі національні строї. Займалася розробкою орнаментів та узорів.

околиці Хутора Веснівка

*****

Проте найяскравіше засвітилася постать Тетяни Федорів у царині письменницької діяльності. З-під її пера вийшла ціла низка прекрасних віршів, які легко читаються, сприймаються серцем, заставляють тужити за втратами та вірити в перемогу і кращу долю. Українсько-канадські композитори створили на її поезію понад 20 прекрасних музично-пісенних творів: “Я до вас ще повернуся”, “Шумить далека Верховина”, “Голубине озеречко”, “Моя пісня” та інші.

У 1984 році вийшов упорядкований і редагований нею “Ювілейний збірник”, присвячений 25-літтю хору “Верховина”, де поруч із статтями і репертуаром хору вміщено її поезії. Більшість її віршів поклав на музику довголітній диригент хору, композитор С.Яременко.

За плідну творчу діяльність вона відзначена найвищою нагородою – золотим пам’ятним медальйоном Тараса Шевченка.

Померла 4 липня 1989 року в Едмонтоні.

Джерело. https://library.te.ua/library_content/calendar/kalendar02/26-01.htm

ЛІТЕРАТУРА

Федорів Т. Я до вас ще повернуся. – Тернопіль: Лілея, 1993. – 87с.

***

Федорів Т. Верховина; Весняна пісня; Коли ми впадемо на дорозі; Тобі, Володарко [у 1000-річчя хрещення України]; 500 героїням Кінгіру; Знам’я Перемоги; Прощавайте: [Вірші] //Джерело. – 1994. - №1. – С.205-211.

Федорів Т. Рідна мамо моя; Весняна пісня; Мак червоний: [Вірші] //Вільне слово. – 1992. – 25 січ.

Федорів Т. Розкажіть мені зорі; З-за краю світа, з-за могил; Прощавайте: [Вірші