Спільно з Джафером Сейдаметовим і Абібуллою Одабаш заснував патріотичну спільноту «Батьківщина» (крим. «Vatan») (1909 р.) — підпільну політичну організацію, членами якої були кримськотатарські студенти в Османській імперії.
За пропаганду соціалістичних ідей був заарештований. Після Лютневої революції 1917 Челебіджіхан повернувся до Криму, очолив національний рух Кримських татар.
На їх першому з'їзді у Сімферополі 25 березня 1917 обраний головою Всекримського Мусульманського виконкому і муфтієм-головою Таврійського мусульманського духовного управління.
Челебіджіхан організував маніфестації Кримських татар, збір пожертвувань у «фонд перемоги» над Німецькою імперією, Османською імперією та її монархічними союзниками. Очолюваний ним Мусульманський виконком було визнано органом Тимчасового уряду в управлінні кримськими татарами з підпорядкуванням його міністерству внутрішніх справ Росії.
Тоді ж побачили світ такі видання, як «Millet» («Нація») кримськотатарською мовою та «Голос татар» — російською.
З 5 квітня 1917 фактично всі справи кримських татар у компетенції Мусвиконкому. Його центральні органи: газети «Міллет» («Нація», редактор А. С. Айвазов, з 27 червня 1917), тижневик «Голос татар» (А. Боданінський та Х. Чапчакчі, з 22 липня). Керівництво Мусвиконкому сприяло офіційному оформленню Національної партії — Міллі Фірка, основною метою якої є національне самовизначення кримських татар. Перший склад ЦК: Ч. Челебієв, Д. Сейдамет, А. С. Айвазов, С. Хаттатов (Хаттат), А. Озенбашли, Дж. Аблаєв, А. Хільмі (Ільмі). Своїм завданням партія вважала створення автономної Кримської держави зі збереженням ладу між етнічними групами. Влітку 1917, з дозволу О. Керенського, почалися формуватися власні татарські національні військові формування, так звані ескадрони.
Челебіджіхан закликає до формування мусульманських збройних сил, у липні він виступає проти відправки на фронт трьох запасних мусульманських полків. Ця активність у Криму не подобається Тимчасовому уряду Росії, який готується до її пригнічення.
23 червня 1917 р., Номан Челебіджіхан був заарештований севастопольською контррозвідкою, але незабаром його були змушені звільнити, оскільки кримські татари висловили протест на захист свого лідера, закріпивши його п'ятьма тисячами підписів.
На Всекримському з'їзді кримських татар у Сімферополі 2 жовтня 1917 Челебіджіхан виклав програму реорганізації Мусульманського виконкому в Курултай — парламент кримськотатарського народу. Перед ним ставилось завдання взяти участь у здійсненні територіальної автономії півострова під гаслом: «Крим для кримчан».
Челебіджіхан засудив більшовицький переворот у Петрограді 25 жовтня 1917, виступав за утворення революційної влади з участю всіх соціалістичних партій (без кадетів).
У листопаді 1917 р. (за старим стилем) у Криму проходить I Курултай кримськотатарського народу, підготовлений Номаном Челебіджіханом із соратниками. Челебіджіхан входить до комісії з розробки проекту Конституції Кримської Народної Республіки.
Курултай затверджує представлений комісією проект Конституції і проголошує створення КНР, а Номана Челебіджіхана обирають головою Директорії (національного уряду) і паралельно — міністром юстиції. У представленому на сторінках газет «Millet» і «Голос татар» програмному повідомленні створеного уряду йшлося:
«Кримськотатарський національний уряд покликаний забезпечити щастя і нормальну життєдіяльність не лише корінного народу, але й захищати всіх земляків, мешканців півострова від узурпації, анархії і заколоту, захищати їх життя і гідність, і вважає це своїм священним обов'язком».
Номан Челебіджіхан виступав за рівноправ'я всіх народів, що живуть у Криму:
«Наше завдання, створення такої держави, як Швейцарія. Народи Криму є прекрасним букетом, і для кожного народу потрібні рівні права й умови, бо нам іти пліч-о-пліч».
Проте прихід до влади більшовиків, які не визнавали кримськотатарський уряд, поставив під загрозу існування молодої Кримської Народної Республіки.
4 січня 1918 з власної ініціативи подав у відставку з керівних посад. На його пропозицію 10 січня 1918 Курултай утворив комісію, яка вела переговори з більшовиками про припинення збройної боротьби в Криму.
Скориставшись цим, більшовики 14 січня 1918 безперешкодно захопили владу в Сімферополі, заарештували Челебіджіхана і літаком перевезли у Севастополь. 23 лютого 1918 був розстріляний у міській в'язниці матросами-більшовиками, а його тіло викинуте в Чорне море.
Джерело Вікіпедія
Немає коментарів:
Дописати коментар