25 лютого 1887р. на Львівщині (містечо Самбір) у родині акторів народився Лесь Курбас (справжнє ім’я Олександр-Зенон Курбас). Фундатор модерного Українського театру, актор, режисер, драматург, засновник театру «Березіль», перекладач, репресований сталінським режимом.

Навчався у Львівському та Віденському університетах. У цей час захопився театральним експериментаторством, закінчив драматичну школу при Віденській консерваторії. У цей час захопився театральним експериментаторством, закінчив драматичну школу при Віденській консерваторії.

Після навчання заснував у Тернополі перший стаціонарний український професійний театр. На запрошення режисера Миколи Садовського переїхав спочатку до Києва (де заснував “Молодий театр” та “Березіль”), а потім до тодішньої столиці УСРР – Харкова.

Лесь Курбас заснував шість театрів, перший серед радянських діячів мистецтва отримав театральну медаль Парижа у 1925 році, на одеській кіностудії зняв декілька стрічок, виховав плеяду молодих і талановитих акторів українського театру, разом із драматургом Миколою Кулішем створив неперевершений творчий тандем, написав низку статей із драматургії.

Актори театру "Березіль". Фото:

territoryterror.org.ua.

 

Завдяки Курбасу українське сценічне мистецтво європеїзувалося, відкривало для глядачів нові теми, героїв, прийоми. Він намагався поєднати національні традиції з найновішими формами європейського театру. Митець хотів змусити глядачів позбутися відчуття національної меншовартості. Закликав подолати обмеження свободи самовираження й не боятися виходити до світу з мистецькими пошуками та експериментами. 

Цей рух до оновлення культури насильно припинили 1937 року. Курбаса та співзвучне йому покоління українських митців нарекли Розстріляним відродженням.

Лесь Курбас був однією з зірок українського відродження, тож не міг не привернути увагу чекістів. Почалося все з жорстокої критики його творчості як невідповідної стандартам пролетарського мистецтва. Звинувачений у схильності до українського націоналізму, Курбас наприкінці 1933 року залишив свій театр у Харкові та переїхав до Москви. Тут працював у державному єврейському театрі. 26 грудня 1933 року чекісти заарештували Курбаса у Москві.

«Курбас Олександр Степанович, – йшлося в постанові про арешт, – викривається в тому, що був членом контрреволюційної Української військової організації».

Лесь Курбас під час слідства. Харків. 28 грудня 1933. Фото: territoryterror.org.ua.

9 квітня 1934 року судова трійка колегії ГПУ засудила Курбаса до 5 років таборів. Та на волю режисер ніколи не вийшов. 3 листопада 1937 року до двадцятої річниці «Жовтневої революції» у Соловецькому таборі особливого призначення Леся Курбаса розстріляли.

Пам’ять про Леся Курбаса вшанована у назвах вулиць, пам’ятних дошках, його ім’я внесено до календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО. Ідеї Курбаса втілюються у створеному державному центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, новатори та революціонери театру нагороджуються премією його імені.

Джерело.https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/25/1887-narodyvsya-les-kurbas