29 (16) березня 1917р. на установчих зборах Української військової ради створено Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка та проголошено створення Першого українського полку імені Богдана Хмельницького.

Дав ідею цим процесам відомий політичний діяч, самостійник Микола Міхновський, на той час – поручник, що служив адвокатом при Київському окружному військовому суді. Він вважав, що кожен вояк російської армії, який є українцем, мусить вважати себе вояком майбутньої української армії.

Ще 19(6) березня разом із своїми прихильниками та однодумцями скликає перше українське підготовче віче Київського гарнізону (ухвалено розпочати творення регулярної національної армії і видруковано понад 30 тисяч примірників резолюції), а 22(9) березня організовує нараду гарнізонних старшин і солдатів, що проголосила себе Організаційним комітетом для формування українського війська (Тимчасова українська військова рада). 

Установчі збори українців-вояків київської залоги проходили 29(16) березня в приміщенні Київського комерційного інституту під головуванням полковника Павла Волошина, начальника штабу запасної бригади. Заступником голови обрано капітана Олександра Сахна-Устимовича, секретарем – Миколу Міхновського. Одноголосно ухвалено утворити українську військову громадсько-політичну організацію самостійницького спрямування – Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка, який мав забезпечити ідеологічну частину національного українського руху в російській армії. Очолив його Микола Міхновський. За 10 днів клуб нараховуватиме понад 5 тисяч організованих членів.

Тоді ж утворено Український військовий організаційний комітет на чолі з начальником резервної бригади в Києві полковником М. Глинським (для створення українських військових частин) і вирішено розпочати організацію українських охочих полків усіх родів зброї, перший з яких мав називатися Першим українським полком імені Богдана Хмельницького, що стало початком організації українського війська.

Установчі збори закликали вояків-українців гуртуватися і негайно організовувати національну армію, «без якої не можна й помислити про здобуття повної волі України».

Як зауважує дослідник Роман Зінкевич: «З появою українських військових організацій – Організаційного комітету і Клубу ім. гетьмана П. Полуботка – національний військовий рух в армії із стихійного помалу почав набирати організаційних форм. Принцип українізації армії, тобто виділення солдатів української національності в окремі частини, підтримували всі без винятку українські партії».

За прикладом Києва, українські військові клуби почали створюватися в багатьох містах України. 

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті 

Джерело.http://www.sknews.net/29-bereznya-pochatok-orhanizatsiji-ukrajinskoho-vijska/